Катастрофа Ту-154 в Смоленську

Авіакатастро́фа по́льського президе́нтського літака́ в Смоле́нську 10 кві́тня 2010 року (пол. Katastrofa polskiego samolotu prezydenckiego w Smoleńsku) сталась о 10:54 за московським часом (о 09:54 за київським часом). За іншими даними — приблизно о 10:40 за московським часом, о 09:40 за київським часом (час зафіксовано енергетиками в результаті обриву лінії електропередач під час падіння літака). Унаслідок катастрофи загинув президент Польщі Лех Качинський, низка високопосадовців країни, громадських діячів та представників духовенства — всього 96 осіб (включно з 7 членами екіпажу)[1].

Авіакатастрофа в Смоленську

Зліт Ту-154М Польских ВПС в аеропорту «Бориспіль» у червні 2008 року

Загальні відомості
Дата  10 квітня 2010 року
Час  10:54 за московським часом
Місце  під Смоленськом (на аеродромі Смоленськ-Північний)
Країна   Росія
Координати  54°49′29″ пн. ш. 32°01′34″ сх. д.
Повітряне судно
Модель  Ту-154М
Пункт вильоту  Варшава
Пункт призначення  Смоленськ
Екіпаж  7
Пасажири  89
Загинуло  96
Місце катастрофи на карті

 Катастрофа Ту-154 в Смоленську у Вікісховищі

Літак Ту-154М, який здійснював рейс з Варшави до Смоленська, під час заходу на посадку в складних метеорологічних умовах (за російською версією густий туман[джерело?], згідно з іншими джерелами навпроти — туману над ЗПС на той час вже не було і тому були літаки, які спокійно приземлилися до польського і після нього) за нез'ясованих обставин опустився на критично малу висоту (нижче рівня злітно-посадкової смуги), зачепив лівим крилом березу на висоті 4 метри від рівня землі і розбився на відстані 350—500 м від початку посадкової смуги аеродрому Смоленськ-Північний, лівіше на 150 метрів. Екіпаж до останніх секунд життя боровся за спасіння пасажирів та літака.

5 серпня 2014 року суд Варшави виніс рішення, згідно з яким Польща відновить розслідування катастрофи літака Ту-154 під Смоленськом, у результаті якої 10 квітня 2010 рік загинув Президент країни Лех Качинський[2]. На початку квітня 2017 року стало відомо, що Польська прокуратура перекваліфікувала звинувачення на адресу російських диспетчерів на вежі «Смоленськ-Північний» з «несвідомого» на «свідоме» доведення ними екіпажу президентського літака Ту-154М до авіакатастрофи. Раніше провина диспетчерів кваліфікувалася як «несвідоме доведення до катастрофи»[3].

Мета візиту
Маршрут польоту

Разом зі своєю делегацією Лех Качинський мав намір відвідати Катинське кладовище, що розташоване під Смоленськом. Кладовище є міжнародним меморіальним комплексом жертвам тоталітарних репресій[4].

Лех Качинський мав виголосити промову 10 квітня 2010 на польському військовому цвинтарі у Катині під час траурних заходів, приурочених до 70-ї річниці катинської трагедії. Польська газета Rzeczpospolita опублікувала повний текст його виступу[5].

Трагедія
Місце катастрофи
Місце катастрофи

Безпосередні причини трагедії наразі невідомі. Причини падіння літака офіційно лишаються невстановленими по тій причині, що російська влада приховує від Польщі артефакти та багато даних катастрофи. Частка даних була російської стороною сфальсифікована. Більшість незалежних експертів тримаються версій, згідно з якими Росія навмисно спровокувала цю катастрофу літака за допомогою спеціальних технічних пристроїв[джерело?] та технологій[джерело?].

Розглядаються всі версії: збій навігаційного обладнання, помилки екіпажу[6], несприятливі погодні умови, технічні несправності літака, операцію російських спецслужб, а також їх комбінації. Авіадиспетчери Білорусі попереджали про несприятливі умови для посадки у Смоленську і пропонували приземлитися у Мінську, але екіпаж все-таки вирішив сідати у Північному[7]. На борту літака був президент Польщі Лех Качинський разом зі своєю дружиною, голова Національного банку Польщі Славомир Скшипек, заступник міністра закордонних справ Анджей Кремер, керівник Інституту Національної пам'яті Януш Куртика, екс-президент Польщі Ришард Качоровський, голова Генерального штабу Польщі Францішек Ґонґор та багато інших урядовців. Також загинув весь персонал літака[8]. Всього загинуло 96 осіб[9][10]. Не вижив ніхто.

Реакція у Польщі

У Польщі президентом тимчасового уряду оголошено спікера парламенту Броніслава Коморовського[7]. Також скликана екстрена рада уряду та керівництва Польщі.[11]

О 15:00 годині у Польщі було оголошено семиденну жалобу[12]. 11 квітня опівдні за місцевим часом у Варшаві відбулося дві хвилини мовчання.

Офіційні міжнародні відгуки

Крім того, співчуття польському народу на офіційному рівні висловили такі країни: Афганістан, Австрія, Азербайджан, Албанія, Білорусь, Болгарія, Вірменія, Греція[23], Китай, Хорватія, Чехія, Данія, Молдова, Велика Британія, Угорщина, Франція, Естонія, Іспанія, Фінляндія, Індія, Індонезія, Ірландія, Ісландія, Ізраїль, Японія, Ватикан, Канада, Кенія, Колумбія, Косово, Литва, Німеччина, Пакистан, Перу, Румунія, Сербія, Словаччина, Швейцарія, США, Швеція, Туреччина.

Співчуття також висловили ряд найбільших міжнародних організацій, у тому числі: НАТО[24], ЄС[25][26], Організація Об'єднаних Націй[27], Європейський центральний банк[28], Міжнародний валютний фонд[29], ОБСЄ[30], Організація економічного співробітництва і розвитку[31], Міжнародна організація праці[32], FIFA[33] i UEFA[33] тощо.

Розслідування

Російська сторона

Відразу ж після авіакатастрофи президент Росії Дмитро Медведєв скликав спеціальну комісію на чолі з прем'єр-міністром Володимиром Путіним, яка повинна встановити причини катастрофи літака Ту-154[34].

Як повідомляє Сергій Шойгу, міністр з надзвичайних ситуацій РФ, через кілька годин після катастрофи серед уламків літака було знайдено обидва бортові самописці[35]. Дані, отримані після розшифровки «чорних ящиків», дозволяють говорити, що аварія Ту-154 не була пов'язана з технічними несправностями. На разі основна версія слідчих — помилка екіпажу.

Досі загадкою залишається, чому пілоти вирішили сідати у Смоленську при такій несприятливій погоді.

Для проведення технічного розслідування обставин авіакатастрофи створено спільну комісію Міждержавного авіаційного комітету та Міністерства оборони Російської Федерації[36].

Польська сторона

Генеральний прокурор Польщі Анджей Шеремет на прохання міністра юстиції Кшиштофа Квятковського, віддав наказ про негайне розслідування обставин катастрофи. Також було порушено кримінальну справу за ч.3 ст.263 КК (порушення правил безпеки руху повітряного транспорту призвело по необережності смерть двох і більше осіб)[37].

Колишній президент Польщі Лех Валенса припускає, що пілот літака міг діяти за чиєюсь вказівкою[38].

Деякі офіційні особи в Польщі звинувачують Росію в загибелі президента Леха Качиньського і всіх представників польської делегації в авіакатастрофі під Смоленськом[39].

За повідомленням українських мас-медіа Польща звернулася до Росії з проханням пришвидшити розслідування трагедії. Це прохання від Польщі оголосив міністр оборони Польщі Богдан Кліх під час зустрічі з віце-прем'єром Росії, заступником начальника урядової комісії з розслідування причин авіакатастрофи Сергієм Івановим й іншими експертами у Москві[40].

28 квітня 2010 року Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск під час прес-конференції повідомив, що аварія літака могла статися на п'ятнадцять хвилин раніше оголошеного у повідомленнях багатьох інформаційних агентств часу офіційної реєстрації катастрофи МНС Росії (08:56 (UTC+2)), а саме — о 08:41, коли бортові прилади перестали працювати після зіткнення літака з землею. Крім того, Туск зазначив, що не було аварії чи вибуху на борту Ту-154[41].

6 січня 2011 року польський телеканал TVN24 повідомив, що польська сторона досі не отримала записи радарів аеродрому Смоленська і стенограми розмов пілотів з диспетчерами, хоча Росія запевняє, що матеріали були відправлені[42].

У січні 2011 року Міжнародний авіаційний комітет (МАК) оприлюднив остаточну доповідь про розслідування авіакатастрофи, згідно з яким відповідальність за трагедію була покладена на пілотів, які відмовилися від пропозиції піти на запасний аеродром, незважаючи на несприятливі погодні умови. Непрямою причиною катастрофи була названа недостатня кваліфікована підготовка борту та екіпажу.

25 вересня 2012 року Головна військова прокуратура Польщі повідомила, що в ході додаткового розслідування та ексгумації двох тіл вони виявили їх підміну, зокрема це стосується однієї з лідерів профспілкового руху «Солідарність» Анни Валентинович, і мають підозри у невідповідному похованні 4 з 96 тіл. Представники партії «Право і справедливість» заявили про намір добиватися пояснень від влади Польщі[43]. В понеділок, 22 жовтня 2012 р. відбулася ексгумація тіл ще двох жертв Смоленської катастрофи. Через аналіз ДНК польські слідчі спробують з'ясувати, чи не сталося помилки у приналежності останків конкретним жертвам авіатрагедії. За інформацією польських ЗМІ, йдеться про тіло останнього президента Польщі в екзилі Ришарда Качоровського, який похований у варшавському соборі Божественного Провидіння та про неназвану жертву трагедії, поховану на кладовищі «Повонзкі» у Варшаві[44].

Робоча група польського парламенту у складі понад 140 сенаторів та депутатів Сейму підготувала доповідь «28 місяців після Смоленська» і висунула відмінну від офіційної версію авіакатастрофи, надавши ряд фактів про вибух на борту літака в польоті за 5 с до падіння (у цей час літак рухався зі швидкістю 80 м/с на висоті 36 м). Саме в цей момент «чорна скринька» зафіксувала два сильні струси, спричинені вибухами в лівому крилі, потім іще одна — в тій частині літака, де крило переходить у фюзеляж. Цей другий вибух за версією робочої групи польського парламенту і спричинив розпад Ту-154М в повітрі та загибель літака з екіпажем та пасажирами. Наразі дискусійним залишається питання про причини такого вибуху.[45]

30 жовтня 2012 року ЗМІ повідомили, що польські експерти-піротехніки виявили у рештках розбитого під Смоленськом президентського Ту-154М сліди тротилу у великій кількості[46]:

Пристрої зафіксували на 30-ти сидіннях розбитого літака сліди тротилу й нітрогліцерину. Ці речовини виявлено також у місці з'єднання корпусу літака з крилом. Схожі результати зафіксовано при дослідженні місця катастрофи, де перебували великогабаритні частини розбитого літака

Однак, пізніше того дня голова окружної військової прокуратури у Варшаві Іренеуш Шельонг спростував інформацію про виявлення слідів вибухівки в літаку[47].

У квітні 2015 року, в результаті додаткових результатів щодо дешифрації переговорів пілотів судна, польська радіостанція RMF FM заявила, що пілотів відволікали від управління літаком та змушували здійснити посадку саме в Смоленську[48].

У вересні 2016 року міністр оборони Польщі Антоній Мацеревич заявив, що «метою дій російських диспетчерів і влади в Москві була катастрофа літака з президентом Качинським і цілою делегацією на борту». Результати нового розслідування Смоленської катастрофи оприлюднять у жовтні 2016 року[49].

29 жовтня 2016 року повідомлено, що Прокуратура Польщі почала розслідування через непроведення розтинів тіл жертв Смоленської катастрофи. Прес-секретар Нацпрокуратури Польщі Єва Бялик, як передає Польське Радіо, повідомила, що слідству належить з'ясувати, чому в Польщі не провели розтину жодної з жертв і знайти за це відповідальних: «Шість років тому, в Польщі взяли результати розтину тіл у Москві, хоч за експертизою Вроцлавського медичного університету видно, що у випадку однієї третини жертв, взагалі не проводилися будь-які розтини. Крім того, після перевезення тіл до Польщі, тут теж не проводилися розтини», — сказала Єва Бялик[50].

У грудні 2016 року Міністерство національної оборони Польщі звернулося до Росії з вимогою передати записи розмов, зареєстрованих в кабіні літака Ту-154М, що розбився під Смоленськом у 2010 році. Зазначається, що заява президента РФ Володимира Путіна на прес-конференції 23 грудня свідчить про те, що в розпорядженні російської сторони є зміст розмов між пілотом і пасажирами, які не були передані Польщі[51].

Перекваліфікація

На початку квітня 2017 року стало відомо, що Польська прокуратура перекваліфікувала звинувачення на адресу російських диспетчерів на вежі «Смоленськ-Північний» з «несвідомого» на «свідоме» доведення ними екіпажу президентського літака Ту-154М до авіакатастрофи. Раніше провина диспетчерів кваліфікувалася як «несвідоме доведення до катастрофи»[3].

Прокурор Національної прокуратури Марек Кучинський заявив: «Аналіз доказового матеріалу, проведений слідчою групою, зокрема й проведення нової фоноскопічної експертизи, що стосується розшифровки змісту розмов з реєстратора П-500, який реєстрував слова осіб, які працюють на контрольній вежі, призвів до зміни постанови про представлення звинувачення на адресу двох громадян РФ. Зараз щодо цих осіб видано постанову про представлення звинувачення у свідомому доведенні до катастрофи у повітряному русі»[3].

За його словами, третій особі, яка також була на контрольній вежі, висунуто звинувачення у «допомозі щодо доведення до катастрофи»[3].

Він зазначив, що раніше їх провина кваліфікувалася як «несвідоме доведення до катастрофи»[3].

За словами прокурора, польська сторона звернулася до РФ про юридичну допомогу у питанні доведення до осіб з контрольної вежі у Смоленську інформації про звинувачення на їхню адресу, а також організації їх допиту як підозрюваних за участю польських слідчих[3].

Звіт підкомісії з розслідування Смоленської катастрофи

На 7-му річницю катастрофи підкомісія з розслідування Смоленської катастрофи представила годинний фільм з результатами своєї роботи. Їм вдалося встановити, що літак почав утрачати частини ще до зіткнення з наземними об'єктами, приблизно за 900 м[52]. Також зазначається, що двері лівого борту літака мали значно вищу швидкість при ударі об землю, ніж основна частина літака, що дає підстави припускати наявність додаткового джерела прискорення[53].

Заява голови підкомісії з розслідування 10.04.2018

10 квітня 2018 року голова польської підкомісії з розслідування Смоленської катастрофи Антоній Мацеревич заявив, що причиною загибелі пасажирів і екіпажу літака став вибух на його борту[54].

Технічний звіт розслідування Смоленської катастрофи 11.04.2018

Як свідчить технічний звіт розслідування Смоленської катастрофи, який презентували 11 квітня 2018 року в Польщі, літак Качинського знищили два вибухи. У доповіді, зокрема, йдеться, що літак був знищений у повітрі. Попередній звіт розслідування катастрофи від 2011 року, який здійснила підкомісія на чолі з Єжи Міллером, визнали недійсним. Тоді підкомісія дійшла висновку, що літак розбився, бо пішов на контрольоване зниження[55].

Висновки британських експертів 2019 року

Лабораторія судово-вибухових речовин при Міноборони Британії провела в 2019 році дослідження. За результатами досліджень британської лабораторії Forensic Explosives Laboratory прийшли до висновку, що літак був підірваний вибухівкою[56].

Висновки парламентської комісії Сейму Польщі 2020

У липні 2020 року комісія з'ясувала, що на борту Ту-154М сталися два вибухи — в районі лівого крила та у центральному відсіку літака. На уламках літака були виявлені сліди тротилу, гексогену та пентриту. Факт вибухів підтверджується, з одного боку, характером пошкодження літака і розкидом його осколків, а з іншого, травмами загиблих. Парламенська комісія Сейму важає, що російські слідчі намагалися приховати докази вибухів на його борту[57].

Судове переслідування авіадиспетчерів

У вересні 2020 року офіційна представниця Генпрокуратури Польщі Ева Бялик назвала авіадиспетчерів, пов'язаних із катастрофою: «Павло П., Віктор Р. і Микола К.», які в той час працювали на аеродромі Смоленськ-Північний. Генпрокуратура Польщі звернулася до суду з клопотанням про їхній арешт у зв'язку з підозрою в «навмисному доведенні до катастрофи у повітряному русі, що призвело до смерті багатьох осіб».[58]

Скарга Польщі на Росію в суд ООН

У квітні 2017 року повідомлено, що Польща має намір подати скаргу на Росію в суд ООН[59].

Версії

Брат загиблого президента Польщі та колишній прем'єр-міністр Ярослав Качинський спростував версію про «нещасний випадок». Він, спираючись на факти, стверджує, що диспетчери аеропорту Смоленська дезінформували пілотів польського літака. Він також зробив наголос на дивних подіях, які передували вильоту літака, а саме — телефонний дзвінок Путіна прем'єру Дональду Туску, щоб той відмовився від участі у польоті і залишився у Варшаві. Качинський також звинувачує російську сторону в утриманні та неоголошенні технічних подробиць катастрофи. Багато інших «випадковостей» та «дивин» дають привід сумніватися в тому, що це був технічний інцидент. Качинський стверджує, що

моральну та політичну відповідальність за цю трагедію несе Дональд Туск та правляча партія… візит Президента був цілковито не підготовлений, зменшено рівень безпеки, а юридична відповідальність «веде» в Росію[60]

Американський експерт польського походження, член експертної групи Сейму Польщі з вивчення обставин Смоленської катастрофи Казімєж Новачик 9 жовтня у Варшаві заявив, що версія вибуху на борту авіалайнера президента Польщі вранці 10 квітня 2010 року біля Смоленська знаходить все більше аргументів на свою користь[61]:

Нам вдалося прочитати зі скриньки ATM («чорної скриньки» — ред.) перелік 11 неполадок, які сталися на висоті понад 30 метрів. Це було, зокрема, пошкодження двигуна, блоку електроживлення, системи ILS (автоматичного наведення на посадку — ред.), закрилок на крилах. Гіпотеза про вибухи, які зруйнували літак у повітрі, знаходить все більше підтверджень і її йомовірність зростає

За інформацією Казімєжа Новачика, наявність неполадок, які вдалося дослідити експертам групи за допомогою «чорних скриньок» розбитого Ту-154М, заперечує офіційні висновки польської урядової комісії ексміністра внутрішніх справ і адміністрації РП Єжи Міллера. Експерт висловив думку, що часовими рамками окремих неполадок на борту літака свідомо маніпулювали або їх приховували, щоб кінцевий висновок про причини катастрофи комісії Міллера відповідав звіту Міжнародного авіаційного комітету (МАК) у Москві.

У 2017 році повідомлено, що польська комісія, яка розслідує обставини загибелі Леха Качинського в авіакатастрофі під російським Смоленськом, заявила, що пошкодження крила президентського літака вказують на вибух. Тобто літак спершу вибухнув, а потім вже врізався в дерева при падінні[62][63].

Критика: історичні паралелі

Головний редактор польського часопису Rzeczpospolita Богуслав Хработа нагадав, що Росія «досі [липень 2014] не віддала Польщі рештки літака, які й далі лежать на майданчику поряд зі смоленським аеродромом». На думку редактора, це дає Росії можливість маніпулювати польською політикою. Він закликав до жорсткішої позиції ЄС щодо Росії. Якщо Європа не продемонструє характер, то справа збитого малайзійського лайнера скінчиться, як і справа катастрофи польського Ту-154. Навіть якщо не брати до уваги причини катастрофи польського літака, «Росія повела себе як держава-терорист»[64].

Після приходу до влади партії Ярослава Качиньського Польща створила нову слідчу групу у генпрокуратурі і комісію в міністерстві оборони. Польська сторона подала клопотання про притягнення до кримінальної відповідальності генерала Володимира Бенедиктова[65], який віддав наказ-рекомендацію завести Ту-154М на приземлення, та інших відповідальних за безпеку польоту польського президентського літака у повітряному просторі Росії і його безпеку під час приземлення на аеродромі Смоленськ-Північний. Слідчий комітет РФ відмовився виконувати цю вимогу[66].

Наприкінці 2017 року Польща звернулася до ООН і Міжнародного кримінального суду в надії, що ті допоможуть добитися видання уламків розбитого літака[66].

Список пасажирів літака
Список пасажирів літака Варшава — Смоленськ (не вистачає прізвища Аґнешки Поґрудки-Венцлавек, яка також загинула)

Представники парламенту
  • Лешек Дептула (Leszek Deptuła)
  • Ґжеґож Дольняк (Grzegorz Dolniak)
  • Ґражина Ґенсицька (Grażyna Gęsicka)
  • Пшемислав Ґосевський (Przemysław Gosiewski)
  • Себастіан Карпінюк (Sebastian Karpiniuk)
  • Ізабела Яруґа-Новацька (Izabela Jaruga-Nowacka)
  • Збіґнев Вассерманн (Zbigniew Wassermann)
  • Александра Наталлі-Свят (Aleksandra Natalli-Świat)
  • Аркадіуш Рибицький (Arkadiusz Rybicki)
  • Йоланта Шиманек-Дереш (Jolanta Szymanek-Deresz)
  • Веслав Вода (Wiesław Woda)
  • Едвард Войтас (Edward Wojtas)

сенатори:

Супровідні особи
  • Януш Кохановський (Janusz Kochanowski) — омбудсмен
  • Славомир Скшипек (Sławomir Skrzypek) — Голова Національного банку Польщі
  • Януш Куртика (Janusz Kurtyka) — Голова Інституту національної пам'яті — Комісії з розслідування злочинів проти польського народу
  • Януш Крупський (Janusz Krupski) — Голова Управління справ ветеранів і репресованих осіб
  • Йоанна Аґацька-Індецька (Joanna Agacka-Indecka) — Голова Верховної адвокатської ради
  • священик Роман Інджейчик (Roman Indrzejczyk) — капелан президента
  • Барбара Мамінська (Barbara Mamińska) — канцелярія президента
  • Ізабела Томашевська (Izabela Tomaszewska) — канцелярія президента
  • Катажина Дорачинська (Katarzyna Doraczyńska) — канцелярія президента
  • бригадний генерал Станіслав Наленч-Коморницький (Stanisław Nałęcz-Komornicki) — канцлер військового ордену Virtuti Militari
  • підполковник Збіґнев Дембський (Zbigniew Dębski) — член капітулу військового ордена Virtuti Militari
  • Чеслав Цивінський (Czesław Cywiński) — голова Всесвітньої спілки солдатів АК
  • священик професор Ришард Румянек (Ryszard Rumianek) — ректор Університету кардинала Стефана Вишинського
  • Пйотр Нуровський (Piotr Nurowski) — голова Олімпійського комітету Польщі
  • Анна Валентинович (Anna Walentynowicz) — одна з засновників незалежної профспілки «Солідарність»
  • Яніна Натусевич-Мірер (Janina Natusiewicz-Mirer)
  • Януш Закренський (Janusz Zakrzeński) — польський актор
  • Даріуш Янковський (Dariusz Jankowski)
  • архієпископ бригадний генерал Мирон Ходаковський (Miron Chodakowski) — Православний Ординарій Польського Війська
  • священик полковник Адам Пільх (Adam Pilch) — полковник, євангельський капелан
  • священик підполковник Ян Осинський (Jan Osiński) — Польовий Ординаріат Польського Війська
  • Едвард Духновський (Edward Duchnowski) — Генеральний Секретар Спілки Сибіряків
  • священик прелат Броніслав Ґостомський (Bronisław Gostomski)
  • священик Юзеф Йонець (Józef Joniec) — Голова Товариства Парафіада
  • священик Здзіслав Круль (Zdzisław Król) — Капелан Варшавської Катинської Родини 1987—2007
  • священик Анджей Квасьник (Andrzej Kwaśnik) — Капелан Федерації Катинських Родин
  • Тадеуш Лютоборський (Tadeusz Lutoborski)
  • Зенона Божена Мамонтович-Лоєк (Zenona Bożena Mamontowicz-Łojek) — Голова Польського Катинського Фонду
  • Стефан Меляк (Stefan Melak) — Голова Катинського Комітету
  • Станіслав Мікке (Stanisław Mikke) — заступник голови Ради Охорони Пам'яті Боротьби і Мучеництва
  • Броніслава Оравець-Леффлер (Bronisława Orawiec-Löffler)
  • Катаржина Піскорська (Katarzyna Piskorska) — дочка Томаша Піскорського
  • Анджей Саріуш-Скомпський (Andrzej Sariusz-Skąpski) — Голова Федерації Катинських Родин
  • Войцех Северин (Wojciech Seweryn)) — американський скульптор польського походження
  • Лешек Сольський (Leszek Solski)
  • Тереза Валевська-Пшиялковська (Teresa Walewska-Przyjałkowska) — Фонд «Голгота Сходу»
  • Ґабріела Зих (Gabriela Zych)
  • Ева Бонковська (Ewa Bąkowska) — онука бригадного генерала Мечислава Сморавинського
  • Анна Марія Боровська (Anna Maria Borowska)
  • Бартош Боровський (Bartosz Borowski)
  • Маріуш Казана (Mariusz Kazana) — Директор Дипломатичного протоколу МЗС Польщі

Екіпаж
  • Аркадіуш Протасюк (Arkadiusz Protasiuk), капітан
  • Роберт Ґживна (Robert Grzywna), член екіпажу
  • Анджей Міхаляк (Andrzej Michalak), член екіпажу
  • Артур Зєнтек (Artur Ziętek), член екіпажу
  • Барбара Мацєйчик (Barbara Maciejczyk), стюардеса
  • Наталія Янушко (Natalia Januszko), стюардеса
  • Юстина Монюшко (Justyna Moniuszko), стюардеса

Представники Збройних Сил РП

Інші
Пам'ятник загиблим, кладовище Військові Повонзки, Варшава

Функціонери БОУ:

  • Ярослав Фльорчак (Jarosław Florczak)
  • Павел Янечек (Paweł Janeczek)
  • Даріуш Михаловський (Dariusz Michałowski)
  • Пйотр Носек (Piotr Nosek)
  • Яцек Сурувка (Jacek Surówka)
  • Павел Краєвський (Paweł Krajewski)
  • Артур Француз (Artur Francuz)
  • Марек Улерик (Marek Uleryk)
  • Аґнешка Поґрудка-Венцлавек (Agnieszka Pogródka-Węcławek)
  • Войцех Любінський (Wojciech Lubiński) — лікар президента
  • Александр Федорович (Aleksander Fedorowicz) — перекладач з російської мови


Фотографії з місця катастрофи в Смоленську

Фотоматеріали
  • Президент Польщі Лех Качинський
  • Перша леді Польщі Марія Качинська
  • Квіти перед президентським палацом у Варшаві (10 квітня 2010 р.)
  • Варшава. Краківське передмістя. (10 квітня 2010 р.)
  • Смоленськ. Труна з тілом Леха Качинського на летовищі. (11 квітня 2010 р.)
  • Варшава. Перед президентським палацом. (11 квітня 2010 р.)
  • Володимир Путін й Дмитро Медведєв ставлять свічки в каплиці у резиденції Горки під Москвою на пам'ять про жертви авіакатастрофи.
  • Канцлер ФРН Ангела Меркель з чоловіком відвідали посольство Польщі у Берліні і висловили своє співчуття польському народу.
  • Уламки літака Ту-154
  • Жалобна церемонія на площі Ринек в Кракові
  • У входу до Вавельського храму під час служіння меси по загиблих в авіакатастрофі
  • Поховання Леха і Марії Качинських, у катедральному соборі в Вавелі

Див. також

Примітки
  1. Lista pasażerów i załogi samolotu TU-154 (пол.)
  2. Польща відновить розслідування катастрофи Ту-154 під Смоленськом
  3. У прокуратурі Польщі заявили, що в РФ свідомо спровокували Смоленську катастрофу. 5 канал. 03.04.2017.
  4. Президент Польщі Лех Качинський загинув у катастрофі літака
  5. Польські ЗМІ опублікували невиголошену промову Качинського
  6. Причиною катастрофи літака президента Польщі могла бути помилка екіпажу[недоступне посилання з червня 2019]
  7. Обов'язки президента Польщі виконуватиме спікер сейму
  8. Prezydenckim Tu-154 leciały najważniejsze osoby w państwie Архівовано 12 квітня 2010 у Wayback Machine.(пол.)
  9. Список погибших в авиакатастрофе Ту-154 в Смоленской области Архівовано 27 вересня 2011 у Wayback Machine. (рос.)
  10. Тела 97 жертв авиакатастрофы под Смоленском будут переправлены в Москву на процедуру опознания — Шойгу. (рос.)
  11. Poland mourns president, elite killed in crash(англ.)
  12. 15:28. У Польщі оголошено семиденний траур.[недоступне посилання з липня 2019]
  13. колишній Президент України Віктор Янукович висловив співчуття у зв'язку із загибеллю Леха Качинського
  14. Gazeta.ua (11 квітня 2010). Янукович: 12 квітня - день жалоби. Gazeta.ua (укр.). Процитовано 25 листопада 2021.
  15. Указ Президента № 538/2010 «Про оголошення в Україні дня жалоби»
  16. Komunikat Nr 152/VI kad. (пол.)
  17. Donald Tusk: Takiego dramatu współczesny świat nie widział(пол.)
  18. Lech Kaczyński narodowym bohaterem Gruzji Архівовано 12 квітня 2010 у Wayback Machine. (пол.)
  19. Litwa solidaryzuje się z Polską w bólu i ogłasza żałobę narodową (пол.)
  20. (14:55) Дмитрий Медведев выразил соболезнования в связи с катастрофой самолета польского президента(рос.)
  21. Miedwiediew ogłosił żałobę. Wystąpił z odezwą. Rosyjska telewizja zmienia program[недоступне посилання з липня 2019] (пол.)
  22. Gazeta.pl (10 квітня 2010). Trzydniowa żałoba z powodu tragedii pod Smoleńskiem. Архів оригіналу за 14 квітня 2010. Процитовано 10 квітня 2010. (пол.)
  23. Condolences for air tragedy — ana-mpa
  24. Sekretarz Generalny NATO: moje myśli są dziś z Polakami (пол.)
  25. Buzek: Zginął mój przyjaciel Архівовано 12 квітня 2010 у Wayback Machine. (пол.)
  26. Flagi UE opuszczone do połowy masztu Архівовано 13 квітня 2010 у Wayback Machine. (пол.)
  27. UN chief expresses shock at Polish leader's death in plane crash Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine. (англ.)
  28. Oświadczenie Jean-Claude'a Tricheta, Prezesa EBC (пол.)
  29. Statement by IMF Managing Director Dominique Strauss-Kahn on the Death of President Lech Kaczynski (англ.)
  30. OSCE Chairperson-in-Office and Kazakh Secretary of State offers condolences over death of Polish President Архівовано 13 квітня 2010 у Wayback Machine. (англ.)
  31. Poland: OECD's Gurría extends condolences to Polish citizens (англ.)
  32. ILO expresses shock and sadness over tragic death of Polish president H.E. Mr. Lech Kaczyński Архівовано 15 травня 2010 у Wayback Machine. (англ.)
  33. Szef FIFA: Polska straciła przywódcę, który zrobił wiele dla piłki (пол.)
  34. Распоряжение «О создании Государственной комиссии по установлению причин катастрофы самолета ТУ-154»(рос.)
  35. Виявлено обидві чорні скриньки Ту-154М
  36. Ту-154М № 101 10.04.2010 Архівовано 18.05.2012, у Wayback Machine. — Сайт МАК. Сторінка розслідування (рос.)
  37. Польща проведе власне розслідування авіакатастрофи, в якій загинув Президент країни
  38. Лех Валенса: пілот літака, в якому розбився Качинський, міг діяти «за вказівкою»
  39. У Польщі звинувачують Росію у загибелі президента Качинського
  40. Польща звернулася до Росії з проханням пришвидчити розслідування трагедії. Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine. «Gazeta Wyborcza»
  41. Прем'єр-міністр Польщі заявив, що катастрофа могла відбутися раніше на 15 хвилин, на що вказують прилади на борту літака
  42. http://24tv.com.ua/news/1/2/67514
  43. «ТВі». 25.09.2012.
  44. Юрій Банахевич (22 жовтня 2012). У Польщі ексгумували тіла двох жертв Смоленської катастрофи. УкрІнформ.[недоступне посилання з липня 2019]
  45. Після Смоленська. Результати нового розслідування причин трагедії, в якій загинули президент Лех Качинський та інші польські високопосадовці, свідчать про ймовірність вибухів на борту літака. Український тиждень. № 39 (256), 1 жовтня 2012
  46. У розбитому літаку Качинського знайшли вибухівку. УкрІнформ. 30 довтня 2012. Архів оригіналу за 6 липня 2013. Процитовано 30 жовтня 2012.
  47. Військова прокуратура Польщі спростовує інформацію про вибухівку в літаку Качинського. УкрІнформ. 30 жовтня 2012. Архів оригіналу за 1 листопада 2012. Процитовано 30 жовтня 2012.
  48. Новые записи «черного ящика» самолета Качиньского: пилотов заставляли садиться в Смоленске и отвлекали (рос.)
  49. Метою дій РФ була катастрофа Ту-154М під Смоленськом — глава Міноборони Польщі
  50. Смоленська катастрофа: Польща заявила про недбалість прокурорів
  51. Польща вимагає від РФ передати записи розмов пілотів
  52. Смоленська катастрофа: літак почав розпадатися ще на висоті 900 метрів - 10.04.2017 08:56 — Новини Укрінформ. Процитовано 10 квітня 2017.
  53. Oficjalne obchody 7. rocznicy katastrofy smoleńskiej [Relacja] (пол.). Процитовано 10 квітня 2017.
  54. В Польше заявили, что установили причину Смоленской катастрофы. «Корреспондент». 10 квітня 2018. Архів оригіналу за 15 червня 2018. Процитовано 2 червня 2021.
  55. Новий звіт щодо Смоленської катастрофи: літак Качинського знищили два вибухи
  56. Названы причины Смоленской трагедии: самолет Качиньского был взорван // Белорусский партизан. — 2019. — 10 квітня. (рос.)
  57. Катастрофа літака президента Польщі Качиньського у 2010 році сталася через двох вибухів на борту, — комісія Сейму, 01.08.2020 / Цензор (рос.)
  58. Смоленська катастрофа: Польща ініціює арешт трьох російських авіадиспетчерів. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 17 вересня 2020.
  59. Польща має намір подати скаргу на Росію в суд ООН. РБК-Украина (рос.). Процитовано 25 листопада 2021.
  60. Я. Качинський: Точно знаю, що диспетчери в Смоленську дезінформували пілотів. - УНІАН
  61. Юрій Банахевич (10 жовтня 2012). Смоленська катастрофа сталася через вибух у літаку, наполягає американський експерт. УкрІнформ.[недоступне посилання з липня 2019]
  62. Польське розслідування Смоленської трагедії: уламки мають сліди вибуху
  63. Ілля Коваль (11 січня). У Польщі представили звіт з версією вибуху літака Качинського. http://www.dw.com/uk. Deutsche Welle. Процитовано 11 січня 2018.
  64. Бі-бі-сі: Прес-реліз ВВС
  65. Бенедиктов Владимир Валентинович // Центр военно-политических исследований
  66. Омельченко: У ситуації, що склалася, ліквідацію Путіна буде визнано законною, за аналогією з убивством Усами бен Ладена // Інтерв'ю з Григорієм Омельченком. gordonua.com, 14 грудня, 2017 10.00
  67. Політична еліта Польщі загинула в результаті аварії літака під Смоленськом. Архів оригіналу за 13 квітня 2010. Процитовано 10 квітня 2010.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.