Козла
- Козла, ко́зли — місце для кучера на візку, те ж саме, що й передок[1]
- Ко́зла, ко́зли — колода на чотирьох похилих ніжках, що використовується в парі з іншою на тартаку для розпиляння колод на дошки, а також замість стрем'янки для робіт на висоті. Також називається кобилицею[1]
- Ко́зла, ко́зли — підставка для різання дров, що складається зі збитих навхрест жердин, з'єднаних поперечкою[1]
- Ко́зла, ко́зли — підставка для стрілецької зброї (гвинтівок, рушниць, автоматів). Ставити зброю в козла — ставити зброю разом навхрест багнетами вгору[1]
Топонім
Див. також
Примітки
- Козла // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.