Візок

Візок складається з таких основних частин:

• Рама — основа візка, до якої кріпляться осі (часто з допомогою ресор), кузов і елементи упряжі. Передня частина рами (зі стельвагою і передньою віссю) іноді називається «передком» (не плутати з іншим значенням цього слова, яке означає «сидіння для візника»).
• Осі — служать для кріплення коліс. Передню вісь часто споряджають шворнем для полегшення поворотів, для цієї ж мети може використовуватися трапеція Аккермана з двома шворнями.
• Колеса — складова ходової частини, на санях і волокушах замість них використовують полози.
• Упряж — пристрій для запрягання коней до візка. Зазвичай складається з стельваги, прикріпленої до передньої частини візка, дишля (іноді голобель) і посторонків, а також хомута (або шорки), шлей і віжок. У волячому запрягу використовуються ярмо і війя.
• Передо́к — місце для візника (кучера) попереду візка. Інші назви — пере́д, ко́зла, ко́зли.
• Кузов, ящик, васаг — верхня частина візка, призначена для розміщення пасажирів чи вантажу.

Візок в місті Мурен, Монголія 2007 рік.

За сферою застосування вози ділять на пасажирські та вантажні (раніше існували також військові вози), за наявністю коліс — на колісні та безколісні (волокуші, сани, тощо).

У свою чергу колісні візки можуть бути одновісними, двовісними та багатовісними.

У деяких випадках вози забезпечуються гальмами, як механічними, так і пневматичними, гідравлічними тощо.

Вантажопідйомність візків визначається припустимим навантаженням на вісь, і може в гужовому транспорті доходити до 750 кг (для одновісних) і до двох тонн (для двовісних).

Унікальним зразком безосьового візка була рама, на якій був перевезений «Грім-камінь».

Сучасні колісні візки нерідко оснащуються пневматичними шинами та світлосигнальною апаратурою, наприклад, катафотами.

Цей список не є повним, ви можете допомогти проекту, доповнивши його

Пасажирські візки

Типи екіпажів початку XX ст., ілюстрація зі Словника Брокгауза і Ефрона. Зліва направо: фаетон «Вікторія», шарабан, візаві, малий фаетон (без кучера), тильбері, ландо, кабріолет, доггарт, двомісна карета, готельний омнібус, чотиримісна карета, сани

Фіакр

Дитячий візочок

• Двоколка, біда́ — двоколісний однокінний візок на одну або дві особи
• Екіпаж, заст. повіз — загальна назва легких ресорних пасажирських повозок[1].
• Карета — критий візок на ресорах.
  • Дормез — велика карета для далеких поїздок зі спальними місцями.
  • Коч — старовинний екіпаж на ресорах.
  • Ридва́н — велика карета для далеких подорожей, запряжена 6—12 кіньми, використовувалася в XVIII — на початку XIX ст.
• Диліжанс — великий багатомісний пасажирський або поштовий візок, який широко використовувався в XIX столітті.
• Кибитка — візок-житло кочових народів Азії.
• Коляска — легкий маломісній візок з відкритим верхом; коляскою також називають дитячий візок.
  • Візаві — коляска з повернутими одне до одного сидіннями.
  • Тильбері
  • Фаетон — варіант коляски.
  • Ландо — коляска зі складаним верхом.
  • Фіакр — легкий найманий екіпаж у містах Західної Європи
• Купе — двомісний пасажирський візок.
• Кабріолет — легкий одновісний пасажирський візок зі складаним дахом.
• Бричка — легкий напівкритий візок.
• Дрожки — легкий чотирьохколісний відкритий візок для коротких поїздок.
  • Бігові дрожки (бігунки) — легкий двомісний візок.
  • Прогонка («прогонові дрожки») — варіант дрожок для візників.
  • Каліберні дрожки («калібер») — безпружинна прогонка середини XIX століття. Одномісний калібер називався «гітарою».
  • Лінійка (також котки) — довгі дрожки, зазвичай з можливістю всістися по обидва боки спиною один до одного.
• Гойдалка — легкий двоколісний одномісний візок для кінних бігів.
• Омнібус — вид громадського транспорту, попередник автобуса.
• Повозка — будь-який колісний перевізний засіб простої будови, без ресор.
• Прольотка — легкий чотириколісний екіпаж на два місця з відкритим верхом.
• Тарантас — чотирьохколісний кінний візок, поширений в Росії в першій половині XIX століття.
• Тарадайка, таратайка — легкий, зазвичай двоколісний візок з відкидним верхом[2][3].
• Сицилійський візок — національний візок на Сицилії.
• Шарабан — вид багатомісного пасажирського візка, що з'явився у Франції на початку XIX століття.
• Егоїстка — невеликий візок, розрахований на одну людину.
• Фургон — критий візок із круглим дахом.
• Коляска рикші — відкритий або забезпечений тентом візок, як правило, на одного пасажира. Приводиться в рух м'язовою силою візника (рикші).
• Дитячий візок — візок для одного або двох дітей, який переміщує людина, розташована по ходу ззаду, або візок, причеплений до велосипеда.

Вантажні візки

Віз на господарському дворі монастиря. Острів Валаам

Вантажний візок

Катафалк з музею міста Хеб

• Гарба — двохколісний візок із колесами великого діаметра.
• Віз — транспортний чотирьохколісний візок. Критий віз іноді називають фургоном.
• Фура (хура, зах. фіра) — великий, часто критий віз; військовий віз.
• Дроги — довгий без кузова віз для перевезення великих вантажів.
• Биндюги, бендюги — простий вантажний віз.
• Катафалк — легкий критий візок для перевезення небіжчиків на цвинтарі.
• Тачка — одноосьовий, тому легко керований візок для полегшення переміщення вантажів м'язовою силою однієї (рідше двох) людини (людей); частіше штовхається поперед себе; на одному чи двох колесах.
• Ручний візок — одно- або багатовісний візок для переміщення вантажів на короткі відстані.

Їзда взимку в санях (Картина В.Сурикова «Бояриня Морозова»)

Візки на полозах зазвичай називаються саньми. Найбільш відомі типи саней:

• Сани — загальна назва транспортних засобів на полозах
• Розвальні — відкритий візок на полозах, який розширюється в задній частині.
• Дровні — вантажні сани без кузова.

• Карета
• Бричка
• Кибитка

• Экипажное дело // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
• «Виды экипажей» в Энциклопедии русского быта XIX века. Ю. А. Федосюк. 1989.
• Повозки конные СССР
• Краткий исторический очерк развития санитарных повозок русской армии 1797—1811