Караш-Северін
Кара́ш-Севері́н (рум. Caras-Severin), — повіт (жудець) на заході Румунії, у Банаті. Більша частину повіту займають Банатські гори, на стику Трансильванських Альп, Західних Румунських гір і гір Пояна-Руске. Площа 8,5 тис. км². Населення 333,2 тис. осіб (2002). Адміністративний центр — м. Решица.
Караш-Северін | |||
---|---|---|---|
— румунський повіт — | |||
| |||
| |||
Центр | Решица | ||
Країна | Румунія | ||
Іст. регіон | Трансильванія | ||
Номерний знак | CS | ||
Офіційна мова | Румунська | ||
Населення | (2002) | ||
- повне | 333 219 | ||
Площа | |||
- повна | 8 514 км² км² | ||
Часовий пояс | GMT+2 | ||
Дата заснування | 1919 | ||
Президент | Anton Paulescu | ||
Вебсайт | prefecturacarasseverin.ro | ||
Код ISO 3166-2 | RO-CS | ||
Повіт Караш-Северін на мапі Румунії | |||
|
Географія
За площею є третім найбільшим повітом у Румунії після Сучавського й Тімішського. 67 % поверхні займають Південні Карпати: включаючи Банатські гори, гори Тарку-Годеану й Цернейські гори. Висоти гір: 600—1200 м. На заході повіту знаходяться пагорби, які є переходом з гір до Банатської рівнини.
Караш-Северін є повітом, у якому Дунай випливає на землі Румунії біля Базіаша. Інші річки: Тіміш, Церна, Караш, Нера.
Землі Караш-Северину є надзвичайно красиві. Долини річок, гори, ліси й поселення складають чудові європейські ландшафти.
Демографія
Повіт є частиною єврорегіону Дунай-Кереш-Марош-Тиса. Щільність населення в 2002 році — 39 осіб/км².
У повіті проживає велика українська громада, що налічує десятки тисяч — нащадків запорізьких козаків з Задунайської Січі, що переселилися в Банат.
Національний склад населення
Народ | Частка населення (2002), % |
---|---|
румуни | 88.24 % |
цигани | 2.37 % |
хорвати | 1.88 % |
німці | 1.84 % |
серби | 1.82 % |
угорці | 1.74 % |
українці | 1.05 % |
інші | 1.06 % |
Рік | Населення повіту |
---|---|
1948 | 302,254 |
1956 | 327,787 |
1966 | 358,726 |
1977 | 385,577 |
1992 | 376,347 |
2002 | 333,219 |
Господарство
Повіт дає 2,7 % валового промислового виробництва і 1,1 % валового сільсько-господарського виробництва країни.
Чорна металургія і машинобудування (Решица, Оцелу-Рошу, Бокша), деревообробна (Карансебеш) і харчова промисловість. Видобування залізної (Окна-де Ф'єр) та мідної (Молдова-Нова) руди.
Посіви кукурудзи, пшениці, картоплі, льону-кучерявця. У передгір'ях — садівництво. Поголів'я (1971, в тис.): великої рогатої худоби 84, свиней 35, овець 269. За 40 км до заходу від Турну-Северіна бальнеологічний курорт Беїле-Еркулане, джерелами якого користувалися ще стародавні римляни.
Тіміш | Хунедоара | |
Горж | ||
Сербія | Мехедінць |