Койнаш Петро Михайлович
Петро́ Миха́йлович Ко́йнаш (нар. 1903, — пом. 1937) — український педагог, директор Полтавського та Одеського педагогічних інститутів.
| Койнаш Петро Михайлович | |
|---|---|
| Народився |
1903 Російська імперія |
| Помер |
30 грудня 1937 Київ, Українська РСР, СРСР |
| Громадянство |
 СРСР |
| Місце проживання |
Полтава Одеса |
| Діяльність | педагог |
| Вчене звання | доцент |
| Заклад | Полтавський педагогічний інститут, Одеський педагогічний інститут |
| Партія | ВКП(б) |
Біографічні відомості
Петро Михайлович Койнаш народився в 1903 році в родині робітника. Одержав початкову освіту. У 1920–1921 роках працював на канцелярській роботі у Полтаві. В 1927 році вступив до ВКП (б).
У 1922–1926 роках навчався на історико-філологічному факультеті Полтавського інстиутуту народної освіти. ПІсля закінчення був залишений на викладацькій роботі. Здобув вчене звання доцента по кафедрі історії.
З 1 січня 1932 року був заступником директора інституту з навчальної роботи. Приділяв увагу вдосконаленню навчально-виховного процесу. За його ініціативи та за поданням дирекції інституту Нарком освіти УРСР 20 вересня 1932 року наказав, що починаючи з 1933 року випуск студентів повинен здійснюватись після перевірки їх роботи дипломною комісією. 11 травня 1934 року був виданий перший наказ по інституту про написання дипломних робіт студентами випускних курсів. У 1933 році очолював комісію по прийому до аспірантури інституту.
На керівних посадах
З 1 жовтня 1933 до жовтня 1934 року працював директором Полтавського педагогічного інституту. За його ініціативи у січні 1934 року розпочато видання збірника «Наукові праці Полтавського педагогічного інституту». Працював в умовах ідеологічного тиску та партійного контролю, часто був змушений робити непопулярні кроки (наприклад, звільнив з посади Григорія Ващенко)
З 1935 року обіймав посаду директора Одеського педагогічного інституту, У грудні 1936 року був переведений у Київ, де працював заступником Народного комісара освіти Української РСР.
Кримінальне переслідування
Репресований як «ворог народу і буржуазний націоналіст». 7 грудня 1937 року засуджений до страти. Розстріляний 30 грудня 1937 року в Києві.
Література
- Смирнов В. А. Реквием ХХ века: В 5-ти частях с эпилогом. — Ч. 5./ В. А. Смирнов. — Одесса: Астропринт, 2011. — С. 538—545.
- Букач В. М. З історії Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського. Керівники: Біографічний словник / В. М. Букач. — Одеса: ПНПУ, 2018. — С. 22. http://dspace.pdpu.edu.ua/bitstream/123456789/2244/3/Ректори%20ПНПУ.pdf