Колківське гето

1937 року в Колках проживало 860 євреїв. З початком німецької окупації в 1941 р. вони зазнавали різних репресій: їм наказували носити пов'язки із зіркою Давида, здати наявне у них золото і дорогоцінності, змушували безплатно виконувати важку роботу. Їх систематично били та оббирали місцеві поліцаї.

У жовтні 1941 в Колках було утворено гето. Туди було поміщено 2,5 тис. євреїв: місцевих, із довколишніх сіл та біженців із центральної Польщі. Тіснота і жахливі санітарні умови в гето призвели до епідемій та високої смертності.

Гето було ліквідовано у вересні 1942 року.[1] Луцька СД за допомогою німецької поліції порядку та українських поліцаїв розстріляла майже всіх євреїв за 6 км на схід від Колків, у місці під назвою Білий Берег (Білі Береги) над річкою Стир. Невеличкому гурту людей удалося втекти й уникнути страти.

Після ліквідації гето особливу активність у вилові й убивстві втікачів проявляв начальник колківських поліцаїв, на прізвище Сачко (Сачковський), який привселюдно вихвалявся своїми злочинствами.

1991 року на місці братської могили вбитих євреїв було встановлено пам'ятник.

• Голокост в Україні
• Список гето нацистської епохи
• Луцьке гето

• Холокост на территории СССР: Энциклопедия, Moskwa 2009, ISBN 978-5-8243-1296-6, с. 437. (рос.)
• Władysław Siemaszko, Ewa Siemaszko, Ludobójstwo dokonane przez nacjonalistów ukraińskich na ludności polskiej Wołynia 1939-1945, Warszawa 2000, ISBN 83-87689-34-3, s. 570. (пол.)