Колотій Микола Петрович
Микола Петрович Колотій (нар. 3 грудня 1913, хутір Колотії Решетилівської волості, тепер село Решетилівського району Полтавської області — 3 січня 1985, місто Київ) — український радянський діяч, голова правління Українського міжколгоспного об'єднання по будівництву «Укрміжколгоспбуд». Депутат Верховної Ради УРСР 8—9-го скликань. Член Ревізійної Комісії КПУ в 1971—1976 р.
| Колотій Микола Петрович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
3 грудня 1913 хутір Колотії Решетилівської волості, тепер село Решетилівського району Полтавської області |
| Помер |
3 січня 1985 (71 рік) місто Київ |
| Країна |
 СРСР |
| Національність | українець |
| Діяльність | державний діяч |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |
     |
Біографія
Освіта вища. У 1936 році закінчив Полтавський інститут інженерів сільськогосподарського будівництва, інженер-будівельник сільськогосподарських споруд.
У 1936—1937 роках — інженер-інспектор бавовняного управління Народного комісаріату землеробства Таджицької РСР.
У 1937—1938 роках — служба в Червоній армії, закінчив курси льотчиків-спостерігачів.
У 1938—1939 роках — інженер, у 1939—1946 роках — начальник, головний інженер відділу капітального будівництва Народного комісаріату землеробства Якутської АРСР.
У 1946—1951 роках — голова виконавчого комітету Якутської міської ради депутатів трудящих Якутської АРСР.
У червні 1951—1964 роках — заступник міністра радгоспів Української РСР, начальник Головного управління капітального будівництва Міністерства сільського господарства Української РСР, заступник начальника Головного управління радгоспів при Раді Міністрів УРСР, начальник управління капітального будівництва Міністерства виробництва і заготівель сільськогосподарських продуктів Української РСР.
У 1964—1965 роках — заступник міністра виробництва і заготівель сільськогосподарських продуктів Української РСР.
У 1965—1967 роках — заступник міністра сільського господарства Української РСР.
У 1967—1978 роках — голова правління Українського міжколгоспного об'єднання по будівництву «Укрміжколгоспбуд».
З 1978 року — персональний пенсіонер союзного значення в Києві.
Нагороди
- орден Леніна
- орден Жовтневої Революції
- орден Трудового Червоного Прапора
- орден «Знак Пошани» (22.03.1966)
- медалі
- Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР
- заслужений будівельник Української РСР (1963)
Література
- Депутати Верховної Ради УРСР. 9-е скликання — 1975 р.