Колійне господарство

Колійне господарство — одна з основних галузей залізничного транспорту, в яку входять залізнична колія з усіма спорудами; об'єкти виробничого, службово-технічного та культурно-побутового призначення; лінійно- шляхові, промислові підприємства, що забезпечують поточне утримання і ремонт колії; колійно-і мостообстежування, геофізичні та нормативно-інструкторські станції; засоби механізації ремонтно-колійних та інших робіт. На частку колійного господарства припадає понад 50 відсотків вартості основних фондів залізниць, п'ята частина експлуатаційних витрат. У колійному господарстві зайнята шоста частина працівників залізничного транспорту.

Вирішуються

Основним завданням працівників колійного господарства є забезпечення стану колії, його споруд і облаштувань, що гарантує безперебійний і безпечний рух поїздів зі встановленими швидкостями. Досягається це поточним утриманням колії в межах встановлених норм і допусків на стан основних пристроїв, своєчасним виявленням і попередженням несправностей і розладів шляху, усуненням причин, що викликають ці несправності, на основі систематичного нагляду та контролю за станом колії за допомогою колієвимірювальних і дефектоскопних засобів, а також посиленням і ремонтом залізничної колії, штучних споруд і земляного полотна.

Основи колійного господарства

Система ведення колійного господарства ґрунтується на технічних, технологічних та організаційних заходах.

Технічні основи включають в себе:

  • Типізацію верхньої будови колії, що передбачає найдоцільніші сфери застосування різних конструкцій колії залежно від експлуатаційних умов
  • Класифікацію колійних робіт і їх обсягів
  • Норми періодичності ремонтів шляху
  • Нормативи і вимоги до утримання колії та її споруд, а також до основних елементів верхньої будови
  • Технічну паспортизацію колійного господарства

Технологічні основи містять:

  • Типові технологічні процеси ремонту та планово-попереджувальних робіт при поточному утриманні колії, що встановлюють послідовність виконання окремих операцій з використанням машин і механізмів
  • Проекти організації робіт
  • Типові технічно обґрунтовані норми часу для обліку робіт з ремонту та поточного утримання колії
  • Технолого-нормувальні карти на виконання робіт

Організаційні основи включають:

  • Планування колійних робіт і контроль за їх виконанням
  • Виробництво ремонтних робіт в «вікнах» заданої тривалості
  • Прогресивну технологію колійних робіт з використанням «технологічного ланцюжка» машин, що забезпечують високий рівень механізації і максимальну продуктивність у «вікні» або в проміжках між поїздами
  • Систему контролю та оцінки стану колії за допомогою колієвимірювальних дефектоскопних засобів
  • Диференційовані норми часу на поточне утримання колії й стрілочних переводів.

Напрямки розвитку

Зростання вантажообігу і пасажирообігу залізничного транспорту, підвищення швидкостей руху, навантажень на вісь і маси поїздів істотно збільшують експлуатаційне навантаження колійних пристроїв. Дедалі складніші експлуатаційні умови вимагають підвищення експлуатаційної стійкості і надійності шляхи, створення нових високопродуктивних колійних машин, механізмів і інструменту, ефективного їх використання шляхом вдосконалення основ ведення колійного господарства.

В Україні

Колійне господарство в Україні формувалося з початку будівництва і експлуатації перших залізниць при безпосередній участі таких вчених, як П. П. Мельников, Д. І. Журавський, М. А. Бєлелюбський. Великий внесок в обґрунтування та розвитку методів захисту колії від снігу вніс Н. Е. Жуковський. З початку XX століття і в наступні роки на розвиток колійного господарства зробили великий вплив роботи Б. Н. Веденісова, Г. П. Передерія, Н. Т. Мітюшина.

Джерело

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.