Комаров Павло Миколайович
Павло Миколайович Комаров (рос. Павел Николаевич Комаров; нар. 3 березня (16 березня) 1913, Реутово — пом. ?, Канада) — радянський футболіст, нападник, більшість кар'єри провів у «Динамо» (Київ).1956 р. під час Олімпіади в Мельбурні звертався до радянських спортсмнів щоб дізнатися про долю киян (учасників матчів Української футбольної ліги у Києві у 1942 р. у складі "Старту" та "Руху".).
 | ||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Павло Миколайович Комаров | |||||||||||||||||||||||||
| Народження | 3 березня 1913 | |||||||||||||||||||||||||
| Реутово | ||||||||||||||||||||||||||
| Смерть | невідомо | |||||||||||||||||||||||||
| Торонто, Канада | ||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 177 см | |||||||||||||||||||||||||
| Вага | 72 кг | |||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Україна і  СРСР | |||||||||||||||||||||||||
| Позиція | Нападник | |||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Звання, нагороди | ||||||||||||||||||||||||||
| Звання |
 Майстер спорту СРСР | |||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||
Біографія
Вихованець реутовського футболу. У 1929—1930 роках грав за команду реутовської прядильної фабрики «Реутово».
1931 року перебрався в Москву, де став виступати в чемпіонаті Москви спочатку за «Динамо», а потім за ЦДКА .
1933 року переїхав в Київ, де недовго виступав за місцеве «Динамо», після чого повернувся в Москву в «Спартак».
Перед початком першого чемпіонату СРСР повернувся в київське «Динамо», в складі якого став основним гравцем і здобув низку нагород.
Після початку німецько-радянської війни залишився в Києві і був учасником футбольних поєдинків в окупованому Києві в липні-серпні 1942 року в складі команди «Старт» і "Рух", один з яких згодом назвали «матч смерті».За спогадами був арештований німцями,але відпущений як не причетний до акцій саботажу.
Покинув Київ з німцями у 1943 році і переїхав до Німеччини, де працював інженером на заводі «Мессершмідта». В кінці Другої світової війни переїхав до Шотландії де грав у командах нищих ліг до початку 50х років, перебрався до Канади у м.Торонто, де й помер.Під час Олімпіади 1956 в Мельбурні цікавився долею київського «Динамо».
Досягнення
- Срібний призер чемпіонату СРСР: 1936 (весна)
- Бронзовий призер чемпіонату СРСР: 1937
- Чемпіон УРСР: 1936
- Володар кубка УРСР: 1937, 1938
- Володар кубка сезону УРСР: 1936, 1937.
- У 1938 році включений до списку 55 найкращих футболістів СССР.