Комбург

Комбург або Ґросскомбург — колишній бенедиктинський монастир поблизу міста Швабіш-Халль, на півночі землі Баден-Вюртемберг (Німеччина).

Вигляд монастира у XVI столітті

Історія

Абатство заснували 1078 року графи Комбург-Ротенбурги на місці свого замку у Вюрцбургській єпархії і граф Букхард став ченцем. Перші ченці прибули до монастиря з Браувейлера, що на Рейні, а між 1086 і 1088 роками абат був запрошений з Гірзау, і, таким чином, монастир приєднався до Гірзауерської реформи. Разом із графською родиною абатство також підтримували й сусіди. Наприклад, майнцський міністеріал Віґнанд надав монатирю настільки великі володіння, що він уважається другим його засновником.

Після періоду розквіту, який позначився будівництвом значної кількості споруд, у ХІІІ ст. почався період значного економічного спаду, який 1326 року привів до розпродажу частини майна. Це супроводжувалось суперечками між конвентом та абатом з приводу використання монастирського майна. До другої половини XIV ст. почалось поступове економічне піднесення монастира, але економічний розквіт супроводжувався послабленням орденських правил.

Фогтство над монастирем належало родині графів-засновників, аж до її припинення. З 1138 року за нього почали боротись Штауфени, а після них, починаючи з 1254 Шенкен фон Лімбурги. Попри це абатство успішно відбивало намагання різних родин здобути над ним владу і підлягало фогтству імператора. У 1318-1319 роках воно було передано імперському місту Швабіш-Халль, а 1484 року, як імперський лен єпископу Вюрцбурга, який, у свою чергу, надав статус підфогтів родині Шенкен фон Лімбург.

Колегіальне згромадження

Через те, що більшість ченців Комбурга належали до дворянства, реформаторські зусилля бенедиктинського ордену у XV ст. наштофхувались на протидію з їхнього боку. Конвент відновився приймати недворян та зробити правила чернечого співжиття суворішими. На протидію цьому та при підтримці єпископа Вюрцбургського монастир перетворюється на колегіальне згромадження регулярних каноників (нім. Kollegiatstift). У XVI ст., за пробста Еразмуса Нейстеттері (1551-1594), пробство переживає новий період економічного розквіту.

Під час Тридцятирічної війни відбулась епізодична відміна пробства разом із даруванням його королем Густавом ІІ Адольфом Бернарду Шаффальцькому фон Мукенделлю. У правління пробста Вільгельма Ульріха фон Ґуттенберґа (1695-1736) було побудоване Нове Деканство та перебудована у стилі бароко монатирська церква, що раніше була романською. Монастир було секуляризовано 1803 року, а його володіння перейшли до Вюртемберга.

Клейнкомбург

Література
  • Eberhard Hause: Die Komburgen: ihre Bauwerke, Baumeister und Bauherren, Weinsberg 1981
  • Gabriele Kleiber: Groß- und Kleincomburg. Hrsg. Staatliche Schlösser und Gärten Baden-Württemberg in Zusammenarbeit mit der Staatsanzeiger für Baden-Württemberg GmbH, Berlin 1999, ISBN 3-422-03061-1
  • Rainer Jooß: Kloster Komburg im Mittelalter. Studien zur Verfassungs-, Besitz- und Sozialgeschichte einer fränkischen Benediktinerabtei (Forschungen aus Württembergisch Franken; Bd. 4), Sigmaringen 1987 (2. Aufl.), ISBN 3-7995-7629-0
  • Elisabeth Schraut (Hrsg.): Die Comburg: Vom Mittelalter bis ins 20. Jahrhundert. Ausstellung im Hällisch-Fränkischen Museum und auf der Comburg, Neue Dekanei, 13. Juli bis 5. November 1989 (Kataloge des Hällisch-Fränkischen Museums Schwäbisch Hall; Bd. 3), Sigmaringen 1989, ISBN 3-7995-3303-6

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.