Комижа

Комижа (хорв. Komiža) — місто в Хорватії, у Сплітсько-Далматинській жупанії. Друге за величиною місто острова Вис після міста Вис.

Комижа
Komiža
—  Громада  —
Муніципалітет Комижа
Općina Komiža
Вид Комижа
Координати: 43°02′37″ пн. ш. 16°05′22″ сх. д.
Країна  Хорватія
Жупанія Сплітсько-Далматинська
Площа
 - громада 48 км²
Висота над р.м. 0 м 
Населення (2011) [1]
 - громада 1526
 - місто 1397
Часовий пояс UTC+1
Поштовий індекс 21485
Вебсайт: http://www.komiza.hr/
Комижа

Загальні відомості
Вид на Комижу з моря

Комижа розташована в глибині широкої бухти на західному узбережжі острова. Місто розташоване біля підніжжя пагорба Хум (висота 587 метрів). Населення — 1523 людини в самому місті і 1677 чоловік у громаді з центром в Комижі. Місто пов'язане автомобільною дорогою, що йде через весь острів, з містом Вис, розташованим на іншій стороні острова. Місто Вис — єдине місце на острові, пов'язане з материком поромною переправою, у Коміжу пороми не заходять. Оскільки Вис — найвіддаленіший від узбережжя острів Далмації, Комижа є віддаленим від материка хорватським острівним містом. Найвіддаленішим ділянкою хорватської території є приналежний комуні архіпелаг Палагружа, за 73 км на південь.

Економіка

Економіка міста базується на сільському господарстві, рибній ловлі та рибопереробці. Історично Комижа вважалася в Хорватії містом рибалок. Головні галузі сільського господарства — виноградарство і розведення цінної лікарської рослини — розмарину. В останні роки одержав розвиток туризм. Туристів приваблюють хороші пляжі, тиха і спокійна атмосфера, пов'язана з віддаленістю Комижі від великих міст. Близько 10 000 чоловік в рік відвідують «Блакитну печеру», розташовану на невеликому острові Бишево, що знаходиться поруч з Комижею.

Історія
Гавань Комижі і венеціанська башта

Поселення на місці Комижі вперше згадано в XII сторіччі. В XIII ст. на невеликому підвищенні поруч з поселенням заснований бенедиктинський монастир. Монастирська церква святого Миколая неодноразово перебудовувалася в XIV—XVII століттях. Висока дзвіниця, добре помітна з моря, прибудована до церкви в 1770 році. В XVI ст. Комижа стала важливим портом, венеціанцями в 1585 тут була побудована фортеця, що прикривала порт з боку берега. До наших днів від фортеці збереглася лише башта, відома як «Венеціанська». В наш час[коли?] в ній музей рибальства.

Населення

Населення громади за даними перепису 2011 року становило 1526 осіб[1], 1 з яких назвала рідною українську мову[2]. Населення самого міста становило 1397 осіб.[1]

Динаміка чисельності населення громади[3]:

Динаміка чисельності населення міста[3]:

Населені пункти

Крім міста Комижа, до громади також входять:

Клімат

Середня річна температура становить 15,55 °C, середня максимальна – 26,65 °C, а середня мінімальна – 3,81 °C. Середня річна кількість опадів – 585 мм.[4][5]

Клімат міста
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд.
Середній максимум, °C 13,90 12,03 13,68 16,47 21,54 25,71 26,65 26,16 22,49 18,95 15,26 13,62
Середня температура, °C 9,80 7,93 9,56 12,35 17,44 21,59 24,13 23,64 19,96 16,41 12,72 11,07
Середній мінімум, °C 5,70 3,81 5,47 8,23 13,33 17,48 21,58 21,09 17,42 13,88 10,19 8,55
Норма опадів, мм 56 46 51 47 37 33 20 34 53 64 77 67
Середньомісячна швидкість вітру, м/с 4.11 4.23 4.17 3.93 3.40 3.09 3.10 3.01 3.40 3.71 4.50 4.40
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день 5671 8418 12246 16859 20993 23721 25133 22038 16372 10754 6181 4781
Джерело: [4][5]

Пам'ятки
  • Блакитна печера. Розташована на острові Бішево поруч з Комижею. Завдяки оригінальному оптичному ефекту, пов'язаному із заломленням світла у воді, всі предмети в печері здаються залитими блакитним світлом.
  • Церква св. Миколи. Монастирська церква. Закладена в XIII столітті, багаторазово перебудовувалася.
  • Церква Пресвятої Діви Марії. побудована в XVI столітті, згодом розширена. Вівтарі в стилі бароко.
  • Венеціанська башта. Залишилася від венеціанської фортеці XVI століття.

Література
  • Handbook for foreign visitors to Croatia. Zagreb. 1997

Примітки
  1. Перепис населення 2011 року (хорв.). Хорватське бюро статистики. Процитовано 05 червня 2018.
  2. Перепис населення 2011 року. Кількість мешканців за рідною мовою (хорв.). Хорватське бюро статистики. Процитовано 05 червня 2018.
  3. Чисельність населення за роками (хорв.). Хорватське бюро статистики. Процитовано 05 червня 2018.
  4. Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology.
  5. значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.