Комуністична партія Греції
Комуністи́чна па́ртія Гре́ції (грец. Κομμουνιστικό Κόμμα Ελλάδας) — одна з найстаріших партій в Греції. Офіційний друкований орган — газета «Різоспастіс».
![]() | |
Країна |
![]() |
Голова партії | Дімітріс Куцумбас |
Ген. секретар | Nikos Dimitratosd, Yannis K. Kordatosd, Nikos Sargologosd, Thomas Apostolidisd, Pandelis Pouliopoulosd, Eleftherios Stavridisd, Pastias Giatsopoulosd, Andronikos Chaitasd, Нікос Захаріадіс, Andreas Tsipasd, Giorgis Siantosd, Нікос Захаріадіс, Apostolos Grozosd, Kostas Koligiannisd, Charilaos Florakisd, Grigoris Farakoud, Алека Папаріга і Dimitris Koutsoumpasd |
Дата заснування | 1918 |
Штаб-квартира | вул. Іракліу, буд. 145, Афіни, Неа-Іонія |
Ідеологія | марксизм |
Молодіжна організація | Communist Youth of Greeced |
Девіз | Чини опір[1] |
Друкований орган | «Різоспастіс» |
Офіційний сайт | kke.gr |
Історія
Була заснована 17 листопада 1918 за революційного підйому під впливом Жовтневої революції в Росії, під назвою Соціалістичної робочої партії Греції, або СРПГ. Другий з'їзд СРПГ у квітні 1920 р. схвалив рішення про приєднання до Комінтерну. З 1920 року партія носила назву Соціалістична робоча партія Греції (комуністична) (СРПГ (к)), а третій надзвичайний з'їзд 1924 року перейменував партію у КПГ. У 1929—1931 роки КПГ у зв'язку з фракційної боротьбою в керівництві пережила внутріпартійну кризу, подолану при підтримці Комінтерну в 1931 році. Новопризначений лідер Нікос Захаріадіс був твердим сталіністом. В ецй час до лав КПГ приєднався новогрецький поет Янніс Ріцос.
З встановленням в Греції фашистської диктатури генерала Іоанніса Метаксаса у серпні 1936 року КПГ була проголошена поза законом. З 17 тисяч комуністів до початку німецької окупації вціліло не більше 4 тисяч, причому 2 тисячі осіб перебували у в'язницях і концтаборах на островах Егейського моря.
У роки Другої світової війни КПГ була однією з основних сил, які боролися проти іноземних окупантів. За ініціативою компартії 28 вересня 1941 року було створено Національно-визвольної фронт (ЕАМ). У січні 1942 року була створена регулярна партизанська Народно-визвольна армія (ЕЛАС), яка почала збройну боротьбу проти німецьких, італійських та болгарських фашистів. У березні 1944 року ЕАМ утворив Політичний комітет національного визволення. У ході, очолюваної КПГ, антифашистський боротьби грецького народу в країні закладалися основи для встановлення народно-демократичної влади, однак цей процес було перервано збройною інтервенцією англійських військ у грудні 1944 року.
Втручання англійських, а в подальшому американських військ в політичні справи Греції викликали громадянську війну. У жовтні 1946 була створена Демократична армія Греції, яка повела збройну боротьбу проти внутрішньої та зовнішньої реакції. У грудні 1947 року КПГ була знову оголошена поза законом, 40 тисяч комуністів були ув'язнені, десятки тисяч емігрували з країни. Після закінчення громадянської війни у вересні 1949 року центр ваги роботи партії був перенесений на організацію економічних і політичних виступів усіх верств трудящих. Нікос Захаріадіс замінений Апостолосом Грозосом.
Восьмий з'їзд КПГ 1961 року прийняв нову програму КПГ. Після встановлення 21 квітня 1967 військової диктатури «чорних полковників» КПГ вела боротьбу за об'єднання всіх антидиктаторських сил в єдиний фронт задля повалення режиму. Після ліквідації хунти в 1974 році КПГ взяла активну участь у демократичних процесах новоствореної Грецької республіки. На парламентських виборах 1977 року було обрано 11 депутатів-комуністів.
1991 році партія зазнала розколу. Впродовж 1993—1999 років партія утримує третє місце за політичним впливом у Грецькій республіці. На муніципальних виборах 1998 року КПГ отримала 7,5% голосів. На парламентських виборах 2004 року 5.89% — 12 мандатів, 2007 року 8,15% — 22 мандати.
На парламентських виборах 2009 року Комуністична партія Греції здобула 7.54% голосів виборців, відповідно 21 мандат у парламенті.
Генеральні секретарі
- Панделіс Пуліопулос 1924 — 1931
- Нікос Захаріадіс 1931 — 1956
- Грозос Апостолос 1956 — 1957
- Костас Коліянніс 1961 — 1972
- Харілаос Флоракіс 1972 — 1989
- Григоріос Фаракос 1989 — 1991
- Алека Папаріга 1991 — 2013
- Дімітріс Куцумбас з 2013 року
Результати на виборах
Рік | Тип виборів | Голоси | % | Місця |
---|---|---|---|---|
1926 | ||||
1928 | ||||
1929 | ||||
1932 | ||||
1932 | ||||
1933 | ||||
1935 | ||||
1936 | ||||
1951 | ||||
1952 | ||||
1958 | ||||
1974 | ||||
1977 | ||||
1981 | ||||
1981 | ||||
1984 | ||||
1985 | ||||
Червень 1989 | ||||
Червень 1989 | ||||
Листопад 1989 | ||||
1990 | ||||
1993 | ||||
1994 | ||||
1996 | ||||
1999 | ||||
2000 | ||||
2004 | ||||
2004 | ||||
2007 | ||||
2009 | ||||
2009 | ||||
Травень 2012 | ||||
Червень 2012 | ||||
2014 | ||||
Січень 2015 | ||||
Вересень 2015 | ||||
2019 | ||||
2019 |
- Примітки:
- ‡З іншими партіями.
- ↔У складі Об'єднаного фронту.
- *У складі Об'єднаних демократичних лівих, легального прикриття забороненої КПГ у цей період.
- †У складі коаліції Об'єднаних лівих.
- ††У складі Коаліції лівих і прогресу.
Примітки
- Profile of parties running in May 6 Greek elections, May 3, 2012, Катимеріні
- http://www.ekloges.ypes.gr/v2012a/public/index.html#{%22cls%22:%22level%22,%22params%22:{%22level%22:%22epik%22,%22id%22:1. Пропущений або порожній
|title=
(довідка) |title=Архівована копія |accessdate=9 травня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120513104729/http://ekloges.ypes.gr/v2012a/public/index.html#{%22cls%22:%22level%22,%22params%22:{%22level%22:%22epik%22,%22id%22:1}} |archivedate=13 травня 2012 |deadurl=yes }} Архівовано 2012-05-13 у Wayback Machine. |date=13 травня 2012 }} Результати виборів 6 травня 2012 року, Міністерство внутрішніх справ Греції
Див. також
Посилання
- Офіційна сторінка партії(рос.)