Комітет охорони республіки

Комітет охорони республіки — комітет, створений 22 березня 1919 лідерами Української соціал-демократичної робітничої партії та Української партії соціалістів-революціонерів на міжпартійній нараді представників соціалістичних партій у Кам'янці-Подільському і тоді ж проголошений вищим органом державної влади в Українській Народній Республіці. По суті це була спроба здійснити державний переворот у країні, щоб не допустити укладання союзницького договору з Антантою та формування єдиного антибільшовицького фронту. До складу комітету увійшли по два представники від ЦК УСДРП, УПСР, Кам'янецької трудової ради і Козацької ради кам'янецької залоги. Головою комітету було обрано В.Чехівського (УСДРП–незалежні), членами: А.Степаненка (заст. голови, УПСР), І.Лизанівського (УПСР), І. П. Мазепу (УСДРП), І.Романенка (УСДРП), М.Ткаченка (УСДРП–незалежні), Є.Малика (секретар), Волошина (від Трудової ради), Грищенка (УПСР), Казимиріва, Свистуна.

У відозві від 22 березня 1919 комітет проголосив себе тимчасовим представництвом центральної влади республіки і визначив свої головні завдання: стабілізувати внутрішнє життя країни, припинити переговори Директорії УНР з французьким командуванням в Одесі, налагодити контакти із радянськими урядами Росії та України на умовах визнання ними самостійності й незалежності УНР, налагодити легальне існування українських соціалістичних партій, вивести російські війська з території УНР, створити новий український уряд на Всеукраїнському з'їзді рад робітничих і селянських депутатів.

Комітет не отримав підтримки з боку державних і політичних інституцій, і тому 27 березня 1919 (через 5 днів свого існування) сповістив про припинення своєї діяльності.