Коміції

Коміції (лат. comitia, від лат. comeo — сходжусь, збираюся) народні збори в Стародавньому Римі.

Місце зібрання Коміціум, біля Ростри на Римському Форумі

Латинське слово лат. comitia було утворено об'єднанням слів лат. cum (разом) та лат. ire (ідти). Тобто, тобто коміції це збори або зібравшийся народ. Від цього слова походить Коміціум (лат. Comitium)— місце на Римському Форумі де проводилися коміції[1].

На відміну від консиліумів, де збиралася лише одна верства населення, коміції були зборами усього римського народу. Від сходок вони відрізнялися тим, що коміції були законодавчим органом. Їх скликали магістрати для того, щоб взнати ставлення народу до якогось питання та варіантів його вирішення. До повноважень коміцій не входило винесення на голосування свого варіанту. Також вони не могли робити поправки або обговорювати достоїнства та недоліки пропозицій. Коміції могли тільки їх ухвалювати чи відкидати[1].

Під кінець існування Римської республіки, у ній існувало три види коміцій:

  • Куріатні коміції (лат. comitia curiata) — збори громадян за Куріями, найдавніший вид коміцій. У царську епоху (VIII—VI століття до н. е.) вирішували питання війни і миру та обрання царів. Скликались царями і інтеррексами (верховними правителями в періоди між царями). В епоху республіки, з появою інших видів коміцій, втратили політичне значення, зберігши формальне право вручення імперія (тобто верховної влади) магістратам, а також право вирішення питань, пов'язаних з відносинами між членами родів і фамілій, і також справ релігійного характеру.
  • Центуріатні коміції (лат. Comitia centuriata) — збори з центуріях, що об'єднували і патриціїв, і плебеїв за принципом майнового цензу. Згідно з історичною традицією їх було засновано в середині VI ст. до н. е. Сервієм Туллієм. Спочатку вони були зборами воїнів. Центуріатні коміції відали питаннями війни і миру, обирали вищих магістратів, виконували судові функції. Скликались вищими магістратами за померієм на Марсовому полі. Кожен клас підрозділявся на центурії. Скликалися для обрання консулів, преторів, цензорів. Крім того використовувалося для прослуховування справ по державній зраді і схвалення законів, що втім не було основною їх функцією
  • Трибунатні коміції (лат. Comitia tributa)- збори всіх громадян за територіальними округами трибам. Походять із зібрань плебсу, де обиралися народні трибуни і плебейські еділи. У результаті боротьби плебеїв з патриціями з 287 до н. е. отримали законодавчу, а потім і судову владу і право обирати всіх нижчих магістратів, перетворившись на найважливіший вид народних зборів. Скликались консулами, преторами, диктаторами і народними трибунами на Форумі або на Марсовому полі. Являли собою 35 триб, що складаються з усього населення Риму без розділення за класами. Зазвичай, якщо трибутні збори скликалися консулами або преторами, то вони проходили на Нижньому Форумі. Трибутні збори могли обирати курульних едилів, квесторів, військових трибунів, складати і приймати закони. До встановлення Луцієм Корнелій Суллою постійних судів в трибунатні коміцій могли проводитися судові процеси. У період Пізньої Республіки збиралося в основному для прийняття законів та проведення виборів.
  • Калатні коміції


У I столітті до н. е., з поширенням римського громадянства на вільне населення всієї Італії, система коміцій переживає кризу. При Суллі обмежуються, а при Августі відмирають судові функції коміцій, виборні функції стають формальністю. До кінця I ст. н. е. відмирають і законодавчі функції коміцій.

Примітки

Джерела

Сергеев И. П. Государственные учреждения древних римлян: поздняя Республика и ранняя Империя: материалы к спецкурсу : [рос.]. — Харьков : ХНУ имени В. Н. Каразина, 2013. — 312 с. — ISBN 978-966-623-922-1.

Див. також

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.