Конвой P-512

Конвой P-512 — японський конвой часів Другої світової війни, проведення якого відбувалось у травні 1943-го.

Палау

Рабаул

1

Маршрут конвою. Місце потоплення Інгленд-Мару позначене як «1»

Місцем призначення конвою був Рабаул — головна база японців у архіпелазі Бісмарка, з якої вони провадили операції на Соломонових островах та сході Нової Гвінеї. Вихідним пунктом при цьому став важливий транспортний хаб японців Палау у західній частині Каролінських островів. До складу конвою P-512 увійшли транспорти Інгленд-Мару, Нагато-Мару, Дайнічі-Мару та Конан-Мару. На їх борту знаходились переважно зенітні підрозділи, зокрема, 61-й зенітний батальйон (Field Antiaircraft Artillery Battalion), 31-ша окрема зенітна рота (Independent Field Antiaircraft Artillery Company), 22-га та 23-тя польові роти малокаліберної артилерії (Field Machine Cannon Company), 7-ма та 8-ма прожекторні роти.

Ескорт складався із мисливця за підводними човнами CH-22.

12 травня 1943-го судна вийшли із Палау та попрямували на південний схід.

О 18:00 17 травня  в районі за дві сотні кілометрів на північний схід від острова Манус (острови Адміралтейства) конвой атакував підводний човен Grayback, який торпедував та потопив Інгленд-Мару. Судно перевозило 1500 військовослужбовців, з яких загинули 232 особи. Крім того, безповоротні втрати включали 13 членів екіпажу.

Під вечір 19 травня P-512 прибув до Рабаулу[1][2].