Конденсатний фактор

Конденсатний фактор, Конденсатогазовий фактор (рос. конденсатогазовый (конденсатный) фактор; англ. gas-condensate (condensate) factor; нім. Gaskondensatfaktor m) — вміст газового конденсату в продукції газоконденсатних свердловин; масова кількість вуглеводнів, яка переходить у рідку фазу, що припадає на одиницю об'єму газу, за умов, при яких забезпечується подавання газу в газопровід. Вимірюється в см³/м³, об'єм газу при цьому зводиться до стандартних умов (тиску 1,01х10⁵ Па і температури +20°С). Визначають К.ф. по насиченому (сирому) і стабілізованому конденсату на початок розробки покладу і на кожному етапі його експлуатації. На К.ф. впливає режим роботи газоконденсатного покладу. Конденсатний фактор свердловини також може вимірюватись в тонах видобутого газового конденсату на 1 тисячу метрів кубічних видубутого природного газу, зведених до стандартних умов вимірювання.

До газоконденсатних відносять поклади з яких видобувають слабко забарвлені або безбарвні вуглеводневі рідини густиною 740—780 кг/м³ з К_г = 900—1000 м³/м³. Нафтовий поклад Кг ˂ 630—650 м³/м³.

Газоконденсатний фактор К_г — кількість газу в кубічних метрах, що припадає на 1 м³ одержуваної рідкої продукції — конденсату. До газоконденсатних відносять поклади з яких видобувають слабко забарвлені або безбарвні вуглеводневі рідини густиною 740—780 кг/м³ з К_г = 900—1000 м³/м³.