Кондратович Іриней Михайлович

• Колониця (1905—1922)
• Хоньковце (сл. Hunkovce) (1922—1938)
• Йовра, дн. Сторожниця (1938—1949)

• Капелан австро-угорської армії під час Першої світової війни.
• Член єпархіальної консисторії (1928).
• Архідиякон (1942).
• Адміністратор Мукачівської єпархії (1949).
• Настоятель Ужгородського Хресто-Воздвиженського собору (1949—1952).
• Служба в Доманинцях і Йоврі, тепер Сторожниця (1952—1957)
• Призначений протоієреєм, але до служби не приступив (1957)

• Член Товариства О. Духновича.
• Піддиректор «Під­­карпатського товариства наук» (1941–44).
• Радник Міністра освіти (1942).

Біографи нерідко закидають йому переміну політичних поглядів залежно від того, хто був чинною владою. Після створення першої Чехословацької республіки він підтримав нову владу, а також політику українізації в Карпатах, почав писати за українізованим правописом Івана Панькевича, який пропагандувало Шкільне управління. Після угорської окупації Підкарпатської України так само привітав мадярську владу, став радником міністра освіти. Після встановлення на Карпатах радянської влади брав участь у ліквідації Грекокатолицької Церкви і заявив про «повернення» до московського православ'я.

Поряд із священством займався дослідженнями у сфері русинської історії и популярізації її найголовніших подій.

• Исторія Подкарпатскоѣ Руси для народа. Ужгород, 1924. (Перевидання: 1925; 1930; 1991).
• Памятка съ Клокочовского отпуста. Съ исторіею чу­­дотворного образа и съ пѣснями. Ужгородъ, 1927.
• Къ исторіи стародавняго Ужгорода и Подкарпатской Руси до XIV вѣка. Ужгород, 1928.
• Очерки изъ исторіи Мукачевской епар­хіи. Ужгородъ, 1931.
• Граф Стефан Сейчений, его житя и культурна дѣяльность. Ужгород, 1941.

Певні з його робіт вийшли за кордоном:

• The Olsavsky Bishops and Their Activity. // Slovak Studies, vol. 3, Rome, 1963;
• Из древней жизни подкарпаторусскаго народа. // Kalendar Sojedinenija na hod 1936. Homestead, Pennsylvania, 1936.

У 1920–40 рр. в підкарпатських періодичних вмданнях выступав з історичними статтями і розвідками на актуальні і дискусійні теми.

• «Карпаторусскій вѣстникъ»
  • «Рукописный Мѣсяцесловъ изъ 1805 года», 1922, ч. 26;
  • «Стародавна краинска граница и ей остаткы въ Ужанской жупѣ», 1923, ч. 7;
  • «Историческое скоморошество. Дачто о поселеніяхъ ру­­синовъ», ч. 18–19;
  • «Синьо-жол­тый прапоръ и червеный мед­вѣдь», 1924, ч. 2.
• «Подкарпатська Русь»
  • «Додатки к исторіѣ шкôльництва Пôдкарпатскоѣ Руси», 1924, ч. 2;
  • «Стремлѣня за руську печатню на Пôдкарпатс­кôй Руси и памятники старо­печат­ных церковных книг», ч. 4;
  • «Борьба за руський язык в Ужго­родскôй гимназіи», 1927, ч. 6.
• «Недѣля»
  • «Из нашой исторіѣ. Кто мы?», 1935, 6 октобра;
  • «Cта­­ро­давна вѣра наших предков», 1935, 27 октобра.
• «Русскій народный голосъ»
  • «Алексѣй Леонидо­вичъ Петровъ и новые пути карпаторусской исторіографіи» 1936, ч. 14.
• «Зоря–Hajnal»
  • «Новѣ пути Подкарпатской исторіографіѣ», 1941, ч. 1–2.

Написав чотири богословських підручники словацькою мовою.

• Уйко Василь
• Одколи ѣдять Василиане мясо
• За вѣру и отечество
• Подземный цынтарь катедралной церкви
• Козаки и мы
• Военный святый вечер в Карпатах
• Кровавый Великдень в Карпатах