Конина
Конина — м'ясо коней при вживанні в їжу.
.jpg.webp)
Зазвичай споживається м'ясо підрослих лошат і зовсім молодих коней (вік 2-3 роки), м'ясо варять близько двох годин. Найкращим вважається м'ясо лошати 9-10 місяців або однорічного стригунка.
Конина відрізняється специфічним смаком і є звичайною і улюбленою стравою у кочових народів. Конина завжди була важливою частиною (іноді і ключовою) раціону кочових тюркських і монгольських народів Азії (особливо цінується карта, варена ковбаса кази і Чучук), також як і скисле молоко коней — кумис.
Основним є пасовищне розведення, що вимагає значних угідь. Допускається коротке (максимум 40-45 днів) стійлове утримання для відгодівлі. Більш тривале утримання в неволі позначається самим негативним чином на смакових якостях м'яса, його консистенції і ніде не практикується. У середовищі осілих землеробських народів вживання конини в їжу, як правило, широко не поширене.
Конина вживається при виготовленні деяких сортів ковбас для додання деякої в'язкості і пружності, а також пікантного присмаку.
Сільськогосподарське значення конини дуже сильно залежить від місцевих природно-географічних умов; наприклад, у всій Європі розводити коней на м'ясо вигідно тільки в Угорщині.
Відомо також, що кінська ковбаса — це делікатес. Міф про погані смакові якості конини, поширений серед європейців, можливо, пов'язаний з тим, що під час відступу з Москви солдати Наполеона їли полеглих коней, використовуючи замість солі і приправ порох, що викликало численні харчові отруєння.
У Німеччині та у Франції кінське м'ясо додають у копчені ковбаси.
У Туркменістані заборонено вживати конину в їжу[1].
Ставлення в різних культурах
Хоч конину і їдять в різних країнах Європи та Азії, вона є табу в англомовних країнах, таких як Велика Британія, Ірландія, США (крім Канади). Також її не їдять цигани, жителі Бразилії та Індії. Конина не вживається в Іспанії, хоч країна і є великим експортером як живих коней, так і тушок.
В арабських країнах, конина вважається так званим «макрухом», тобто, вживати її в їжу можна, але не рекомендується. Вона є національною стравою в країнах Центральної Азії — Казахстані, Киргизії.
Це м'ясо заборонене для євреїв, з релігійних причин.