Конончук Михайло Іванович
| Конончук Михайло Іванович | ||||
|---|---|---|---|---|
 Автопортрет Конончука Михайла | ||||
| Народився |
4 березня 1937 Домбровиця, Волинське воєводство, Польща (нині Рівненська область, Україна) | |||
| Помер |
25 жовтня 1977 (40 років) Дубровиця, УРСР (нині Рівненська область, Україна) | |||
| Громадянство |
 Україна | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність | художник, поет | |||
| Мова творів | українська | |||
| Жанр | пейзаж, портрет, вірші | |||
|
| ||||
Конончу́к Михайло Іванович (4 березня 1937, Домбровиця, Волинське воєводство, Польща (нині Рівненська область, Україна) — † 25 жовтня 1977, Дубровиця, УРСР (нині Рівненська область, Україна)) — український поет і художник.
Біографія
Михайло Конончук здобував художню освіту в Києві та Львові. Його пейзажі, монументальні розписи дивували і досі дивують шанувальників мистецтва, за що і прозвали М.Конончука «поліським Шишкіним». Працював художником в організаціях м. Дубровиці, розписував храми на Волині. Народився 4 березня 1937 року в простій селянській родині, обдарований талантами, красивою й щедрого душею, лагідною й неспокійною вдачею, простотою й щирістю з людьми дубровичанин, талановитий поет і художник. Не так багато знайдеться в Дубровиці (й не тільки) осель, установ, де б не було його напрочуд теплих, барвистих і тихих, святкових і сумних поліських пейзажів, портретів, прекрасних копій класичних полотен. Старше покоління приучалися в «свій час» до наснажливого джерела поезії Михайла Конончука — справжнього поліського майстра пензля, художника, поета. Щедрий душею, лагідний вдачею — таким його пам'ятають рідні, близькі і ті, хто з ним просто спілкувався. Безмежна любов до природи, до рідного краю окриляла його, з-під пера виходили вірші про ліс, рідну річку Горинь. А що вже казати про його картини? На полотнах відображались пейзажі нашого Полісся, околиці Дубровиці. В багатьох оселях і установах нашої області є його полотна, портрети та копії картин видатних художників. Милують око теплі, барвисті тони цих чудових творів.
За життя Михайла Івановича неодноразово в Рівному, в Будинку народної творчості, діяли виставки його робіт, а по їх завершенні одразу знаходилися покупці робіт талановитого дубровиччанина. В одному зі своїх віршів Михайло Іванович пише:
Нехай не радощами — болем
Душа стискалася б — жила,
'Аби лиш неродючим полем'
Вона ніколи не була!
Так, душа і серце Михайла Івановича не були «неродючим полем», а щедрим на любов, доброту і ласку.
Як художник Михайло Конончук не шукає разючих ефектів у природі, а черпає натхнення в овіяних подихом життя скромних куточках околиці міста чи села, у жовтневих барвах осені, у величі берегів річок. Намагається надати всьому зворушливої краси, поетичного одухотворення. Найбільше його приваблюють різноманітні за настроєм зворушливі пейзажі зими, мрійливі й барвисті весни, багаті на щедрість осені. Твори Михайла Конончука — повне віддзеркалення його душі, бо створює образи, враховуючи насамперед свої риси характеру, звичайно, виходячи на це інтуїтивно. Нелегко працювати в техніці акварелі, щоб бути самим собою, щоб бути не подібним до інших. Виваженість кольорової плями — це постійна робота інтелекту художника. Також Михайло Іванович писав чудову поезію. Бог подарував художнику разом з дружиною двох доньок. Дуже любив порибалити. З життя пішов рано, сорокалітнім, залишивши по собі яскравий творчий слід на небосхилі рідного поліського краю «Для мене день почнеться на зорі…» так писав в одному з віршів Михайло Іванович Конончук. Помер Михайло Іванович 25 жовтня 1977 року.