Волинське воєводство (1921—1939)

Волинське воєводство;
пол. Województwo wołyńskie
	Герб Волинського воєводства (проект)
Адм. центр	Луцьк
Країна	Польська Республіка
Регіон	Волинь
Офіційна мова	польська
Населення
- повне	1921 — 1.437.569 чол.; 1939 — 2.085.600 чол.
- густота	1921 — 47,5 чол/км²; 1939 — 58,4 чол/км²
- повна	1921 — 30274 км²; 1939 — 35754 км²
Дата заснування	19 лютого 1921
Дата ліквідації	1939
- раніше відомий як	Волинська округа
	Вікісховище має мультимедійні дані; за темою: Волинське воєводство

Волинське воєводство — адміністративно-територіальна одиниця Польської Республіки, утворена 19 лютого 1921[1] на основі Волинської округи. Охоплювала територію семи колишніх західних повітів Української Народної Республіки (аналогічних повітам колишньої Волинської губернії Російської імперії).

Волинське воєводство: адміністративний поділ, 1939. Земських повітів — 11; міських повітів — 22; сільських ґмін — 103.

Територія воєводства (1938) — 35 754 км². Найбільші міста: Рівне, Луцьк, Ковель, Володимир, Кременець, Острог, Дубно, Здолбунів. Центр воєводства — Луцьк. Найбільша територіальна зміна протягом існування воєводства — приєднання 16 грудня 1930 Сарненського повіту зі складу Поліського воєводства.

17 грудня 1920 року польський сейм ухвалив закон «Про надання землі солдатам Війська Польського», виконуючи свою обіцянку під час війни з більшовиками, коли Варшава опинилася під загрозою захоплення. Уряд заходився реалізовувати свою обіцянку на українських землях, де розпочалося так зване осадництво — створення польських поселень з селян і колишніх військових^{[джерело?]}.

Населення

Перепис 1921 року зареєстрував 1 437 907 мешканців воєводства[2]. За переписом 1931 у воєводстві налічувалося 2 085 574 мешканців.[3].

Джерела доходів населення за переписом 1931 року: 79,4 % — сільське господарство; 8,5 % — промисловість; 4,8 % — торгівля; 1,7 % — транспорт і зв'язок.

Етномовний склад

Національний склад населення за переписом 1921 року:

українці — 983 596 (68,4 %)
поляки — 240 922 (16,8 %)
євреї — 151 744 (10,6 %)
чехи — 25 405 (1,8 %)
німці — 24 960 (1,7 %)
росіяни — 9 450 (0,7 %)[2]

Рідна мова населення за даними перепису 1931 року[4]

українська — 1 426 872 (68,4 %)
- українська — 1 418 324
- руська (галицька) — 8 548
польська — 346 640 (16,6 %)
єврейська — 205 545 (9,9 %)
- їдиш — 174 157
- іврит — 31 388
німецька — 46 883 (2,2 %)
чеська — 30 977 (1,5 %)
російська — 23 387 (1,1 %)
білоруська — 2 417 (0,1 %)

Рідна мова населення повітів Волинського воєводства за переписом 1931 року[4]

повіт	населення	українська	польська	єврейська	німецька	чеська	російська
Володимирський	150 374	58,6	26,8	11,5	1,8	0,3	0,8
Горохівський	122 045	69,0	17,3	8,2	4,1	1,0	0,3
Дубенський	226 709	69,8	15,0	7,7	1,2	4,9	1,2
Здолбунівський	118 334	69,0	15,1	9,1	0,7	3,8	2,0
Ковельський	255 095	72,6	14,4	10,4	0,7	0,4	1,2
Костопільський	159 602	66,0	21,9	6,6	4,7	0,1	0,4
Кременецький	243 032	80,6	10,6	7,7	0,0	0,1	0,7
Луцький	290 805	59,2	19,4	11,7	6,1	2,1	1,3
Любомльський	85 507	77,1	14,2	8,0	0,0	0,0	0,4
Рівненський	252 787	63,5	14,6	14,8	3,0	2,3	1,6
Сарненський	181 284	71,5	16,8	8,8	0,5	0,0	1,5
Волинське воєводство	2 085 574	68,4	16,6	9,9	2,2	1,5	1,1

Релігія

Релігійний склад за переписом 1921 року

православні — 1 066 842 (74,2 %)
римо-католики — 166 512 (11,6 %)
юдеї- 164 740 (11,5 %)
євангелісти — 36 695 (2,55 %)[2]

Релігійний склад за переписом 1931 року[4]

православні — 1 455 882 (69,8 %)
римо-католики — 327 856 (15,7 %)
юдеї — 207 792 (10,0 %)
євангелісти — 53 400 (2,6 %)
греко-католики — 11 137 (0,5 %)

Релігійний склад населення повітів Волинського воєводства за переписом 1931 року[4]

повіт	населення	православні	римо-католики	юдеї	греко-католики
Володимирський	150 374	58,5	25,6	11,5	1,1
Горохівський	122 045	69,9	14,5	8,3	1,7
Дубенський	226 709	76,2	12,2	8,0	0,4
Здолбунівський	118 334	73,3	15,1	9,2	0,2
Ковельський	255 095	72,6	13,8	10,5	0,9
Костопільський	159 602	64,3	21,6	6,8	0,8
Кременецький	243 032	80,0	10,3	7,7	0,3
Луцький	290 805	60,7	19,2	11,8	0,3
Любомльський	85 507	76,7	12,9	8,0	0,1
Рівненський	252 787	65,9	14,4	14,9	0,2
Сарненський	181 284	72,9	15,6	8,9	0,2
Волинське воєводство	2 085 574	69,8	15,7	10,0	0,5

Освіта

Динаміка рівня неписьменності населення Волинського воєводства

1921 — 68,8 % неписьменних (58,1 % — чоловіки, 78,7 % — жінки)
1931 — 47,8 % неписьменних (32,2 % — чоловіки, 62,3 % — жінки)

За переписом 1931 р. серед населення воєводства старше 10 років вміли читати та писати 50,4 %, вміли тільки читати 1,7 %, а 47,8 % населення не вміли читати і писати.[4]

Серед юдеїв вміли читати і писати 76,8 % населення старше 5 років, серед римокатоликів — 67,8 %, серед православних — 39,2 %.[4]

Вміння читати і писати серед населення старше 10 років за даними перепису 1931 р., %[4]

повіт	населення старше 10 років	вміють читати і писати	вміють тільки читати	не вміють читати і писати	невідомо
Володимирський	109 757	54,1	2,2	43,5	0,1
Горохівський	89 761	51,9	2,0	45,9	0,2
Дубенський	168 846	53,8	1,3	44,8	0,1
Здолбунівський	90 075	60,4	1,3	37,9	0,1
Ковельський	177 804	46,2	1,5	52,2	0,2
Костопільський	110 164	43,3	2,7	53,9	0,1
Кременецький	183 888	46,1	1,3	52,4	0,2
Луцький	208 298	54,3	2,1	43,5	0,1
Любомльський	59 020	39,2	2,1	58,5	0,1
Рівненський	188 307	58,5	1,3	40,1	0,1
Сарненський	124 001	39,2	1,3	59,2	0,3
Волинське воєводство	1 509 921	50,4	1,7	47,8	0,1

Повіти

Луцьк. Воєводська адміністрація, 1930-ті роки

Дубенський повіт — 3275 км²
Горохівський повіт — 1757 км²
Костопільський повіт ² — 3496 км²
Ковельський повіт — 5682 км²
Кременецький повіт — 2790 км²
Любомльський повіт — 2054 км²
Луцький повіт — 4767 км²
Острозький повіт ² — 818 км²
Рівненський повіт ² — 2898 км²
Сарненський повіт (від 1931 року) ¹ — 5478 км²
Володимирський повіт — 2208 км²
Здолбунівський повіт ² — 1349 км²

Карта воєводства

¹ 16 грудня 1930 р. до Волинського воєводства передано Сарненський повіт з Поліського воєводства[5].

² 1 січня 1925 р. з частини Рівненського повіту утворено Костопільський повіт і перейменовано Острозький повіт на Здолбунівський[6].

Ліквідація

27 листопада 1939 року Указом Президії Верховної Ради УРСР 5 повітів (Горохівський, Ковельський, Любомльський, Луцький і Володимирський) воєводства включено до новоствореної Волинської області, ще 5 (Дубенський, Костопільський, Рівненський, Сарненський і Здолбунівський) — до Ровенської, а Кременецький — до Тернопольської області.[7]

У 1945—1946 р. з території колишнього Волинського воєводства до Польщі вивезено 140 700 осіб, з них 133,9 тис. поляків, 5,8 тис. євреїв і коло 1 тис. осіб інших національностей[8].

Див. також

Волинське воєводство (1566—1795)

Примітки

Dziennik Ustaw, 1921, n 16
Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej. — Tom IX. — Województwo Wołyńskie, Główny Urząd Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej, Warszawa 1924
Mały Rocznik Statystyczny 1938, wyniki spisu powszechnego 1931
Drugi Powszechny Spis Ludności 1931 — Województwo wołyńskie
Rozporządzenie Prezydenta Rzeczypospolitej z dnia 29 listopada 1930 r. o zmianie granic województw poleskiego i wołyńskiego. (пол.)
Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 16 lipca 1924 r. w sprawie podziału powiatu rówieńskiego na dwie jednostki administracyjne i kreowania powiatu kostopolskiego tudzież regulacji granic powiatów: rówieńskiego, dubnowskiego, łuckiego, ostrogskiego, krzemienieckiego i horochowskiego. (пол.)
Указ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» (рос.)
(пол.) Grzegorz Hryciuk, Przemiany narodowościowe i ludnościowe w Galicji Wschodniej i na Wołyniu w latach 1931—1948, Toruń 2005, Wyd. Adam Marszałek, ISBN 83-7441-121-X, s. 331.

Джерела

Баран С. За національний характер Волині // «Діло». — Львів, 1938. — 10 травня.
Операція «Колонізація». Польське осадництво на західноукраїнських землях

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Dziennik Ustaw, 1921, n 16

[census1921-2] Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej. — Tom IX. — Województwo Wołyńskie, Główny Urząd Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej, Warszawa 1924

[3] Mały Rocznik Statystyczny 1938, wyniki spisu powszechnego 1931

[census1931-4] Drugi Powszechny Spis Ludności 1931 — Województwo wołyńskie

[5] Rozporządzenie Prezydenta Rzeczypospolitej z dnia 29 listopada 1930 r. o zmianie granic województw poleskiego i wołyńskiego. (пол.)

[6] Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 16 lipca 1924 r. w sprawie podziału powiatu rówieńskiego na dwie jednostki administracyjne i kreowania powiatu kostopolskiego tudzież regulacji granic powiatów: rówieńskiego, dubnowskiego, łuckiego, ostrogskiego, krzemienieckiego i horochowskiego. (пол.)

[7] Указ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» (рос.)

[8] (пол.) Grzegorz Hryciuk, Przemiany narodowościowe i ludnościowe w Galicji Wschodniej i na Wołyniu w latach 1931—1948, Toruń 2005, Wyd. Adam Marszałek, ISBN 83-7441-121-X, s. 331.