Рівненська область

Рі́вненська о́бласть — область в Україні. Розташована на північному заході країни. Площа області становить 20,1 тис. км² (3,3 % площі території України). Населення 1 147,58 тис. осіб (на 1 березня 2021 року). Центр області — місто Рівне. Утворена 27 листопада 1939 року[2].

Рівненська область
Герб Рівненської області Прапор Рівненської області
Основні дані
Прізвисько: Рівненщина
Країна:  Україна
Утворена: 27 листопада 1939
Код КАТОТТГ: UA56000000000066151
Населення: 1 160 647
Площа: 20047 км²
Густота населення: 56,96 осіб/км²
Поштові індекси 33000—35867
Телефонні коди: +380-36
Обласний центр: Рівне
Райони: 4
Громади:
Міста:

обласного значення
районного значення
4
7
Смт: 16
Села: 999
Селища: 3
Селищні ради: 13
Сільські ради: 40
Номери автомобілів: BK, HK
Інтернет-домени: rv.ua; rovno.ua; rivne.ua
Обласна влада
Рада: Рівненська обласна рада
Голова ради: Кондрачук Сергій Юрійович
Голова ОДА: Коваль Віталій Станіславович[1]
Вебсторінка: Рівненська ОДА
Рівненська облрада
Адреса: 33028, м. Рівне, майдан Просвіти, 1
Мапа
Рівненська область у Вікісховищі

До складу Рівненської області входить чотири райони: Рівненський, Вараський, Дубенський і Сарненський.

Географія

Географічне розташування

Рівненська область розташована в північно-західній частині України й займає територію 20,1 тисячі квадратних кілометрів. Територія області розташована між 50°01' та 51°58' північної широти й між 25°01' та 27°38' східної довготи. Протяжність області з півночі на південь 215 км, а із заходу на схід — 186 км. Межує на півночі з Берестейською та Гомельською областями Білорусі, на сході з Житомирською, на південному сході з Хмельницькою, на півдні з Тернопільською, на південному заході із Львівською, на заході з Волинською областями.

Рельєф

За висотою своєї поверхні область поділяється на північну частину, яка розташована в межах Поліської низовини, у тому числі Клесівської рівнини, (переважні висоти 140—180 м, мінімальна висота 134 м у долині річки Горинь), та південну частину, яка розташована на Волинській височині (переважні висоти 200—300 м). Найвищими її ділянками, що піднімаються понад 300 м, є Повчанська височина (до 361 м), Мізоцький кряж (до 342 м), а також Рівненське плато і Гощанське плато. На крайньому півдні в межі області заходять схили Подільської височини, зокрема Вороняки, де поблизу села Дружба розташована найвища точка Рівненщини — 372 м.

Річки

Всього в області налічується 171 річка завдовжки понад 10 км. Усі вони належать до басейну Дніпра. Головною водною артерією є річка Горинь (довжина в межах області 386 км) зі своєю найбільшою притокою Случчю. З інших значних річок на Рівненщині протікають Стир, Льва, Ствига, на крайньому північному заході — Прип'ять.

Водойми

В області понад 500 озер різного походження (карстові, заплавні та інші). Загальна площа озер складає понад 260 км². Серед них — Нобель, Біле, Острівське Велике Почаївське. Збудовано 31 водосховище (найбільші — Хрінницьке, Млинівське, Боберське) та понад 300 ставків.

Природні ресурси

Понад 850 тисяч гектарів становить площа лісового фонду області, а загальний запас деревини становить 103 мільйони кубометрів. На Рівненщині є понад 100 родовищ 14 видів корисних копалин. Рівненщина — європейський монополіст базальту. Рівненська область має великі запаси бурштину.

Історія

Передісторія

Територія нинішньої Рівненської області була заселена ще з доби пізнього палеоліту, тобто приблизно 40-10 тисяч років тому. Про це свідчать численні археологічні знахідки. На теренах області виявлено близько 100 залишків стародавніх поселень та могильників.

У VI-VII століттях край населяло плем'я дулібів-волинян. Наприкінці Х століття Волинь, у тому числі й Рівненщина, входила до Володимирського князівства. Визначну роль в історії краю відіграли Дорогобуж і Пересопниця, які в XI-XII століттях були центрами удільних князівств. До 1283 року належить перша письмова згадка про місто Рівне, коли тут відбулася битва польських та литовських військ. Після 1340 року територія нинішньої Рівненської області відійшла до складу Великого князівства Литовського.

У 1506 році маршалком Волинської землі був Федор (Федько) Янушкевич, а з 1507 р. Острозький Костянтин Іванович. 1576 року в Острозі князь Костянтин-Василь Острозький, син Костянтина Івановича, заснував слов'яно-греко-латинську Академію — перший в Україні і в Східній Європі вищий навчальний заклад. До 1629 року належить перший відомий перепис населення Волинського воєводства. Найбільшими містами на той час були Острог, Корець, Степань, Рівне, Дубно. У середині XVII століття територія Рівненської області була охоплена визвольною війною під проводом гетьмана Богдана Хмельницького. У 1793 році, після підписання російсько-пруського договору, частина території Рівненщини увійшла до складу Росії.

На початку квітня 1919 року у Рівному перебував уряд Української Народної Республіки. За Ризьким мирним договором 1921 року територія Рівненщини відійшла до складу Волинського воєводства Польщі.

Ринки Рівного під час карантину[3]

Сучасна історія

Після приєднання Західної України до УРСР Указом Президії Верховної Ради УРСР від 27 листопада 1939 року було утворено Рівненську область. У роки Другої світової війни під час окупації місто Рівне було центром райхскомісаріату «Україна». На теренах краю в роки гітлерівської окупації активно діяли українські патріоти, що об'єдналися в Українську Повстанську Армію. 2 лютого 1944 року — повторна окупація Рівного радянськими військами.

Адміністративно-територіальний устрій

Область складається з 64 громад (11 міських, 13 селищних та 40 сільських) і 4 районів (Вараський площею 3327,2 км² та населенням 139 тисяч осіб; Дубенський площею 3294,6 км² та населенням 170,4 тисяч осіб; Рівненський площею 7218 км² та населенням 634,9 тисяч осіб; Сарненський площею 6219 км² та населенням 213 тисяч осіб).

Назва Категорія Адмін. центр Район Область
Рівненська міська місто Рівне Рівненський Рівненська
Дубенська міська місто Дубно Дубенський Рівненська
Вараська міська місто Вараш Вараський Рівненська
Острозька міська місто Острог Рівненський Рівненська
Березнівська міська місто Березне Рівненський Рівненська
Соснівська селищна смт Соснове Рівненський Рівненська
Малинська сільська село Малинськ Рівненський Рівненська
Володимирецька селищна смт Володимирець Вараський Рівненська
Рафалівська селищна смт Рафалівка Вараський Рівненська
Антонівська сільська село Антонівка Вараський Рівненська
Каноницька сільська село Каноничі Вараський Рівненська
Полицька сільська село Полиці Вараський Рівненська
Гощанська селищна смт Гоща Рівненський Рівненська
Бабинська сільська село Бабин Рівненський Рівненська
Бугринська сільська село Бугрин Рівненський Рівненська
Демидівська селищна смт Демидівка Дубенський Рівненська
Боремельська сільська село Боремель Дубенський Рівненська
Смизька селищна смт Смига Дубенський Рівненська
Варковицька сільська село Варковичі Дубенський Рівненська
Вербська сільська село Верба Дубенський Рівненська
Мирогощанська сільська село Мирогоща Друга Дубенський Рівненська
Повчанська сільська село Повча Дубенський Рівненська
Привільненська сільська село Привільне Дубенський Рівненська
Семидубська сільська село Семидуби Дубенський Рівненська
Тараканівська сільська село Тараканів Дубенський Рівненська
Дубровицька міська місто Дубровиця Сарненський Рівненська
Висоцька сільська село Висоцьк Сарненський Рівненська
Миляцька сільська село Миляч Сарненський Рівненська
Зарічненська селищна смт Зарічне Вараський Рівненська
Локницька сільська село Локниця Вараський Рівненська
Здолбунівська міська місто Здолбунів Рівненський Рівненська
Мізоцька селищна смт Мізоч Рівненський Рівненська
Здовбицька сільська село Здовбиця Рівненський Рівненська
Корецька міська місто Корець Рівненський Рівненська
Великомежиріцька сільська село Великі Межирічі Рівненський Рівненська
Костопільська міська місто Костопіль Рівненський Рівненська
Головинська сільська село Головин Рівненський Рівненська
Деражненська сільська село Деражне Рівненський Рівненська
Малолюбашанська сільська село Мала Любаша Рівненський Рівненська
Млинівська селищна смт Млинів Дубенський Рівненська
Бокіймівська сільська село Бокійма Дубенський Рівненська
Острожецька сільська село Острожець Дубенський Рівненська
Підлозцівська сільська село Підлозці Дубенський Рівненська
Ярославицька сільська село Ярославичі Дубенський Рівненська
Клеванська селищна смт Клевань Рівненський Рівненська
Білокриницька сільська село Біла Криниця Рівненський Рівненська
Великоомелянська сільська село Велика Омеляна Рівненський Рівненська
Городоцька сільська село Городок Рівненський Рівненська
Дядьковицька сільська село Дядьковичі Рівненський Рівненська
Зорянська сільська село Зоря Рівненський Рівненська
Корнинська сільська село Корнин Рівненський Рівненська
Олександрійська сільська село Олександрія Рівненський Рівненська
Шпанівська сільська село Шпанів Рівненський Рівненська
Рокитнівська селищна смт Рокитне Сарненський Рівненська
Березівська сільська село Березове Сарненський Рівненська
Старосільська сільська село Старе Село Сарненський Рівненська
Сарненська міська місто Сарни Сарненський Рівненська
Клесівська селищна смт Клесів Сарненський Рівненська
Степанська селищна смт Степань Сарненський Рівненська
Вирівська сільська село Вири Сарненський Рівненська
Немовицька сільська село Немовичі Сарненський Рівненська
Радивилівська міська місто Радивилів Дубенський Рівненська
Козинська сільська село Козин Дубенський Рівненська
Крупецька сільська село Крупець Дубенський Рівненська

Економіка

Рівненська область — інвестиційно привабливий регіон, низка мультинаціональних компаній вже працюють в області: Verallia (Франція, виробництво скловиробів), Raiffeisen Group (Австрія, хімічна промисловість (добрива)), Dickerhoff (Німеччина, будівельні матеріали), Морган Феніче (США, виробництво м'яких меблів), Metro (Німеччина, оптова торгівля), Sorbes (Швейцарія, виробництво дерев'яних плит і ДСП), ODEK (Нідерланди, виробництво фанерної продукції), BeVur (Білорусь, пошиття одягу), Bag (Німеччина, видобування щебеню), Lafarge (Франція, будівельні матеріали), LichtnerBeton (Німеччина, будівельні матеріали), Fapomed (Португалія, медичне обладнання) та інші[4].

В економіці області переважають галузі електроенергетики, хімічної, легкої, лісової, деревообробної, харчової промисловості, виробництва будматеріалів, металообробки, машинобудування.

В області діє 225 промислових підприємств. На Рівненщині працює понад 680 сільськогосподарських підприємств різних форм господарювання. Торговельна галузь області — це понад 3500 крамниць. Підприємства області торгують з 44 країнами світу.

Агенція «ІнвестІнРівне»[4] на замовлення Рівненської облдержадміністрації[5] підготувала промоційне відео про Інвестиційний потенціал Рівненської області.

Транспорт

Рівненська область, яка знаходиться в північно-західній частині України, вирізняється вдалим географічним розташуванням на перетині міжнародних транспортних магістралей (E373, E40, E85), близькістю до кордону з Європейським Союзом (ЄС) (100 км) та столиці України м. Києва (250 км), наявністю розвинутих автомобільної та залізничної мереж, а також міжнародного аеропорту здатного приймати всі типи літаків.

Область перетинають автомагістралі Київ—Варшава, Київ—Берестя, Київ—Львів, Львів—Житомир, Київ—Чернівці.

Експлуатаційна протяжність залізничних колій в області становить 588 кілометрів, протяжність автомобільних шляхів — 7535 кілометрів.

Демографія

На 1 лютого 2013 року чисельність населення Рівненської області — 1 157 117 осіб, в тому числі них 553 177 (47,8 %) міського та 603 940 тис. (52,2 %) сільського.

Для населення Рівненської області характерні значні міжрайонні відмінності у народжуваності та смертності. Найвищі показники народжуваності характерні для північних поліських районів — Рокитнівського — 22,3 на 1000 осіб у 2009 р. (середньоукраїнський показник — 11,3), Володимирецького — 21,6, Березнівського — 20,7, Сарненського — 19,0 та інших. Для цих же районів характерна і найнижча смертність — 12,0 у Сарненському районі (середньоукраїнський показник 15,3), Рокитнівському районі — 12,4, Березнівському — 13,4. Народжуваність у південних районах є меншою — від 8,9 у місті Острог та 11,5 у Демидівському районі до 15,2 у Корецькому. Загалом для всіх південних районів області, крім Рівненського та міст Рівне й Дубно, характерна депопуляція. Найбільше скорочується населення Демидівського району — 7,0 на 1000 осіб. Рівненська область є однією з трьох єдиних адміністративних одиниць України, де населення збільшується.

У 2007—2008 роках середня очікувана тривалість життя становила 68,9 року (чоловіки — 62,97, жінки — 75,36).

Трудові ресурси області становлять 54 % загальної кількості населення.

Національний склад населення Рівненської області станом на 2001 рік[6]:

№ Національність Кількість осіб %
1 Українці 1 123 401 95,90 %
2 Росіяни 30 129 2,57 %
3 Білоруси 11 827 1,01 %
4 Поляки 2 031 0,17 %
5 Євреї 455 0,04 %
6 Молдовани 364 0,03 %
7 Чехи 333 0,03 %
8 Вірмени 314 0,03 %
9 Азербайджанці 274 0,02 %
10 Німці 252 0,02 %
11 Інші 2 065 0,18 %
Разом 1 171 445 100,00 %

Найбільші населені пункти
Міські населені пункти з кількістю жителів понад 4,0 тисячі
за даними Держкомстату[7][8]
Рівне ▼244,3 Володимирець ▲9,3
Вараш ▲42,2 Млинів ▬8,4
Дубно ▬38,0 Квасилів ▲8,3
Костопіль ▼31,6 Клевань ▼7,7
Сарни ▲29,1 Корець ▼7,2
Здолбунів ▬24,9 Зарічне ▬7,3
Острог ▬15,7 Рокитне ▼6,8
Березне ▼13,4 Гоща ▼5,4
Радивилів ▼10,5 Клесів ▬4,7
Дубровиця ▲9,5 Степань ▲4,2

Релігія

Станом на 2011 рік в області зареєстровано 1484 релігійні громади. 66 % громад належать до православних церков.

Українська православна церква (УПЦ), підпорядкована Московській патріархії має — 634 громади. Громади УПЦ входять у дві єпархії (Рівненська з 311 громадами та Сарненська з 233 громадами). УПЦ МП в області має 13 монастирів, 2 духовно-пастирські училища. Православна церква України представлена Рівненсько-Острозькою єпархією і нараховує 431 громаду.

Українська греко-католицька церква (УГКЦ) має у містах області 8 громад. Вони входять до Луцького екзархату. Римо-католицької церкви (РКЦ) представлена в області Рівненським деканатом Луцької дієцезії з 14 громадами.

Протестантські течії християнства об'єднують 411 громад області, які очолюються головними пресвітерами. Серед них найбільшою конфесією є Всеукраїнський союз церков християн віри євангельської — п'ятдесятників — 265 громад. Всеукраїнський союз церков євангельських християн-баптистів нараховує 119 громад. Адвентисти сьомого дня (АСД) у області мають 20 громад. У трьох адміністративних одиницях діють громади свідків Єгови. На Рівненщині також діє чотири релігійні місії протестантського спрямування («Світанкова зоря», «Добрий самарянин», «Пробудження», «Емануїл»), 2 громадські організації, що координують свою діяльність з протестантськими пресвітерами («Місія без кордонів», «Світло Євангелії»), 2 біблійні інститути протестантського спрямування, видавництво «Світанкова зоря».

Харизматичні організації представлені такими як Церква Повного Євангелія (4 громади), Церква Живого Бога (1 громада), Церква Ісуса Христа Святих останніх днів (1 громада), Товариство Свідомості Крішни (1 громада), Об'єднання хасидів (4 громади) та Рідна Українська Національна Віра (1 громада).

Відновлені єврейські громади у м. Рівному та Дубно. Їхньою діяльністю керує об'єднання юдейських релігійних організацій.

Злочинність

Рівень злочинності за 2012 рік на 10 тис. населення складає 48,9 злочинів, з них 15,8 тяжких та особливо тяжких[9].

Культура
Костел св. Іоанна Хрестителя в Дубровиці

На території Рівненської області розташовано: 1088 пам'яток археології (з них — 20 національного значення), 1761 пам'ятка історії, 352 пам'ятки архітектури та містобудування (з них — 109 національного значення), 84 пам'ятки монументального мистецтва. До Списку історичних населених місць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. за № 878, включено 13 населених пунктів Рівненської області: Березне, Володимирець, Гоща, Дубно, Дубровиця, Клевань, Корець, Мізоч, Млинів, Острог, Радивилів, Рівне, Степань[10].

Сім чудес Рівненщини

Управління культури і туризму Рівненської облдержадміністрації у 2016 році підготвувало промоційне відео про туризм в Рівненській області.

Пам'ятки

Галерея

Сусідні області

Див. також

Примітки
  1. Указ Президента України від 9 вересня 2019 року № 672/2019 «Про призначення В. Коваля головою Рівненської обласної державної адміністрації»
  2. Указ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» Архівовано 26.11.2016, у Wayback Machine. (рос.)
  3. Перші карантинні вихідні у Рівному: як це було - rivne-city.com. rivne-city.com (укр.). 17 листопада 2020. Процитовано 17 листопада 2020.
  4. Янушевський, Д.І. Коротко про Рівненську область. http://investinrivne.org/ (українська, англійська). Архів оригіналу за 18.05.2017. Процитовано 11.05.2017.
  5. Прес-служба Рівненської ОДА (15 березня 2017). У цьому пересвідчився голова правління Державної інноваційної фінансово-кредитної установи Володимир Ставнюк. (українською). Архів оригіналу за 4 травня 2017. Процитовано 17 травня 2017.
  6. Всеукраїнський перепис населення 2001 року. Архів оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 21 вересня 2011.(рос.)
  7. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  8. При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2015 по січень 2017 року
  9. МВС УКРАЇНИ. Архів оригіналу за 10 квітня 2010. Процитовано 19 березня 2014.
  10. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 січня 2014. Процитовано 22 серпня 2011.

Література

Посилання
 Білорусь
 Волинська область  Житомирська область
 Львівська область  Тернопільська область  Хмельницька область
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.