Конон Самоський
Конон Самоський (дав.-гр. Κόνων ὁ Σάμιος; близько 280 до н. е. — бл. 220 до н. е.) — давньогрецький математик й астроном часів еллінізму. Користувався покровительством династії Птолемеїв.
| Конон Самоський | |
|---|---|
| дав.-гр. Κόνων | |
| Народився |
близько 280 до н. е. Самос |
| Помер |
бл. 220 до н. е. Александрія Єгипетська |
| Національність | грек |
| Діяльність | математик, астроном |
| Галузь | математика і астрономія |
| Знання мов | давньогрецька |
Життєпис
Народився на острові Самос (можливо у м. Самос), звідси його прізвисько. Про молоді роки мало відомостей. Деякий час подорожував еллінськими містами та державами, досліджуючи астрономічні та метеорологічні спостереження. На запрошення Птолемея III перебрався до Єгипту. Тут займався наукою в столиці держави — Александрії. Під час цього познайомився та затоваришував з відомим винахідником та вченим Архімедом з Сіракуз. Конон усе життя провів при царському почті, не втручаючись у політичні свари. Помер приблизно у 220 році до н. е.
Наукова діяльність
Конону приписують винайдення Архімедової спіралі, займався розробкою теорем спіралі, проте не встиг завершити. Це зробив Архімед. Також Конон займався вивченням конічних перетинів. Його праці в цьому значно вплинули на розробки Аполлонія Перзького.
В астрономії Конону належить відповідна праця (складалася з 7 книг). Особлива увага в ній приділялася сонячним затемненням, руху зірок. Також йому належить відкриття сузір'я Береніки (на честь дружини царя Береніки II), яке зроблено у 246 році до н. е. Згідно з поетом Каллімахом Конон був автором зоряної мапи. Втім вона, як й усі його твори на тепер не збереглися.
Пам'ять
- На честь Конона названо кратер на Місяці.
- Архімед присвятив Конону свою працю щодо квадратури параболи.
Джерела
- Otto E. Neugebauer, A History of Ancient Mathematical Astronomy (New York, 1975).
- Dizionario biografico degli scienziati e dei tecnici, di G. Dragoni, S. Bergia e G. Gottardi — Zanichelli (1999)