Конрад Шеллонг

1 грудня 1932 року вступив в НСДАП (квиток №1 428 412), 28 грудня 1932 року — в СС (посвідчення №135 553) і згодом був зарахований в підрозділи «Мертва голова». З 1935 року служив в охороні концтабору Заксенгаузен. В грудні 1937 року переведений в штандарт СС «Верхня Баварія», розквартирований в концтаборі Дахау, і призначений командиром роти. У вересні 1939 року переведений в 6-й полк СС «Мертва голова», потім — в бойову групу «Норд», яка згодом увійшла до складу дивізії СС «Вікінг», в 1941 році — командир 9-ї роти 6-го піхотного полку СС. Учасник Німецько-радянської війни. З верни 1942 року — командир 3-го батальйону Добровольчого легіону СС «Нідерланди». З 11 липня 1942 року — командир Добровольчого легіону СС «Фландрія», сформованого з бельгійських націоналістів. З 31 травня по жовтень 1944 року — командир добровольчої штурмової бригади СС «Лангемарк» (з 19 жовтня — 27-ма добровольча гренадерська дивізія СС).

Після війни переїхав у США, жив в Чикаго. В 1962 році отримав американське громадянство. В 1981 році судові органи США почали переслідування Шеллонга, оскільки він при отриманні візи збрехав, що не служив у концтаборах. Судовий процес відбувався з 25 травня по 4 червня 1982 року, а 9 вересня його громадянство було анульоване. Шеллонг подав кілька апеляцій, які були відхилені, і 23 вересня 1988 року був депортований у ФРН.

• Анвертер СС (28 грудня 1932)
• Манн СС (27 січня 1933)
• Штурмманн СС (9 листопада 1933)
• Роттенфюрер СС (12 липня 1934)
• Унтершарфюрер СС (24 грудня 1934)
• Шарфюрер СС (30 січня 1935)
• Обершарфюрер СС (1 травня 1935)
• Гауптшарфюрер СС (9 листопада 1935)
• Унтерштурмфюрер СС (20 квітня 1936)
• Оберштурмфюрер СС (20 квітня 1937)
• Гауптштурмфюрер СС (25 серпня 1939)
• Штурмбаннфюрер військ СС (9 листопада 1942)
• Оберштурмбаннфюрер військ СС (22 листопада 1944)

• Почесний кут старих бійців
• Йольський свічник
• Кільце «Мертва голова»
• Почесна шпага рейхсфюрера СС
• Спортивний знак СА в сріблі
• Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку в золоті
• Німецький Олімпійський знак 2-го класу
• Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град»
• Хрест Воєнних заслуг 2-го класу з мечами (квітень 1941)
• Залізний хрест
  • 2-го класу (3 липня 1941)
  • 1-го класу (червень 1942)
• Нагрудний знак «За поранення»
  • в чорному (серпень 1941)
  • в золоті
• Штурмовий піхотний знак в бронзі (1942)
• Медаль «За вислугу років у НСДАП» в бронзі (10 років)
• Медаль «За вислугу років у СС» 4-го, 3-го і 2-го класу (12 років)
• Німецький хрест в золоті (29 березня 1944)
• Лицарський хрест Залізного хреста (28 лютого 1945)
• Нагрудний знак ближнього бою в сріблі

• Залесский К. А. Войска СС. Военная элита Третьего Рейха. — М.: Яуза-пресс, 2009. — ISBN 978-5-9955-0081-0

• Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
• Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X

• Біографія.