Конрад фон Юнгінген

Конрад фон Юнгінген (нім. Konrad von Jungingen; близько 1355, ймовірно, Юнгінген[1] — 30 березня 1407, Марієнбург) — 25-й великий магістр Тевтонського ордену з 1393 по 1407. Наступним великим магістром став молодший брат Конрада Ульріх фон Юнгінген.

Конрад фон Юнгінген
нім. Konrad von Jungingen
Конрад фон Юнгінген
Конрад фон Юнгінген. Малюнок К. Хартноча з роботи
«Altes und Neues Preussen», 1684
25-й Великий магістр Тевтонського ордену (1393-1407)
Початок правління: 1393
Кінець правління: 30 березня 1407
Попередник: Конрад фон Валленроде
Наступник: Ульріх фон Юнгінген
Дата народження: 1355(1355)
Місце народження: ймовірно, Юнгінген
Країна:
Дата смерті: 30 березня 1407(1407-03-30)
Місце смерті: Замок Марієнбург
Герб великого магістра Конрада фон Юнгінгена

Біографія

Конрад фон Юнгінген народився близько 1355 року, ймовірно, в Юнгінгені, Вюртемберг.

У січні 1394 року почався новий похід на Велике князівство Литовське, в якому брало участь чимало французьких і німецьких лицарів, у тому числі загін стрільців з Бургундії. Наступаючим військам вдалося розбити Вітовта і приступити до облоги Вільна. На восьмий день облоги під Вільну прибув магістр Лівонії Веннемар фон Брюггеней. Після закінчення припасів хрестоносці були змушені відступити[2].

Під керівництвом Конрада Тевтонський орден в 1398 році на острові Готланд переміг піратів, що там зимували. Він наказав зруйнувати укріплення «лікеделерів» в Ландескроні, фортецю в Сліті та, імовірно, так званий «Палац Лойста». Відтоді Балтійське море було майже звільнене від піратів, а решта (серед них Клаус Стертебекер) були змушені втекти в Північне море.

У 1393 році під керівництвом Конрада в Східній Пруссії було засновано поселення Сенсбург, де Орден ще в 1348 звів дерев'яну фортецю. В 1397 роціз ініціативи Конрада почалося будівництва замку Рагніт[3].

У 1398 між Тевтонським орденом і Великим князівством Литовським було укладено Салінський договір, за яким Самогітія переходила під владу хрестоносців і встановлювався міцний мир між сторонами[2].

Помер 30 березня 1407 в замку Марієнбург, де і був похований.

Смерть великого магістра була дуже незвичайною. Лікар прописав Конраду як лікування від жовчного каменя статеві зносини, однак цнотливий лицар відмовився виконувати розпорядження, що і звело його в могилу[4].

Примітки
  1. Jähnig B . Konrad von Jungingen] / / Neue Deutsche Biographie. — Band 12. — Berlin: Duncker & Humblot, 1980. — S. 517 f.
  2. Урбан В. Тевтонський орден. — М.: АСТ, 2007. — С. 214—216. — ISBN 978-5-17-044178-5.
  3. Бахтін А. П. Орден і пруси . Перевірено: 26.07.2010.
  4. Turnbull S. The Book of the Medieval Knight. New York: Crown Publishers, 1985. — P. 87.

Література
  • Borchert F. Die Hochmeister des Deutschen Ordens in Preußen erschienen // Preußischen Allgemeinen Zeitung. — Am 12. — Januar 2002.
  • Bumiller C., Wulfmeier M. Konrad und Ulrich von Jungingen // Beitäge zur Biografie der beiden Deutschordenshochmeister. — Neckar: Geiger-Verlag, Horb a, 1995.
  • Jähnig B. Konrad von Jungingen] // Neue Deutsche Biographie. — Band 12. — Berlin: Duncker & Humblot, 1980. — S. 517 f.
  • Lückerath C.A.K. v. Jungingen // Lexikon des Mittelalters. Stuttgart, Weimar: Metzler, 1980–1999. — Bd. 1-9. — ISBN 3-476-01742-7.

Див. також
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.