Константин Станчов
Константин Станчов (болг. Константин Константинов Станчов; нар. 30 грудня 1870, Свиштов — пом. ?) — болгарський офіцер, генерал-майор.
| Константин Станчов | |
|---|---|
| болг. Константин Константинов Станчов | |
| Народження |
30 грудня 1870 Свиштов |
| Смерть |
невідомо ? |
| Країна |
 Болгарія |
| Рід військ | Піхота |
| Освіта |
Військова академія Його Княжої Високості Академія Генерального Штабу в Брюсселі |
| Роки служби | 1890–1918 |
| Звання | генерал-майор |
| Війни / битви | Перша світова війна |
Біографія
Народився 30 грудня 1870 у Свиштові. У 1890 закінчив Військову академію Його Княжої Високості, 2 серпня того ж року отримав звання лейтенанта і був призначений на службу в 4-й артилерійський полк. У 1893 в званні лейтенанта 4-го артилерійського полку вступив до Академії Генерального Штабу в Брюсселі, як закінчив в 1896. У період з 1905 по 1909 був військовим аташе в Бухаресті. Пізніше служив начальником штабу 4-ї піхотної дивізії.
При створенні Військової академії в Софії, полковник Станчов був призначений її першим начальником. Під час Першої світової війни в листопаді 1915 служив офіцером зв'язку в штабі 11-ї німецької армії.
Пізніше він очолював Варненський укріплений пост. Після війни, 31 жовтня 1918 генерал-майор Станчов йде у відставку.
Військові звання
Освіта
- Військова академія Його Княжої Високості
- Академія Генерального Штабу в Брюсселі
Нагороди
- Військовий орден «За хоробрість» IV ступеня (1917)
- Князівський орден «Святого Олександра» IV і V ступеня з мечами
- Орден «За військові заслуги» V ступеня з короною
- Народний орден «За військові заслуги» IV ступеня
- Народний орден «За військові заслуги» III ступеня (1917)
Джерела
- Руменин, Румен. Офицерският корпус в България 1878—1944 г.. Т. 5 и 6. София, Издателство на Министерството на отбраната «Св. Георги Победоносец», 1996. с. 245.
- Станчев, Станчо, Петров, Тодор. Първият випуск на Военната академия — 1915. София, Военноисторическа комисия, 2015. ISBN 954-978-9971-82-8.
- Танчев, И., «Българи в чуждестранни военноучебни заведения (1878—1912)», София, 2008, ИК «Гутенберг»