Конституційна Асамблея Італії

Конституційна Асамблея Італійської республіки (італ. Assemblea Costituente della Repubblica Italiana) — виборний законодавчий орган, що мав на меті розробку нової конституції для нової італійської держави Італійської Республіки.

Конституційна Асамблея Італії
 
 
Загальна інформація:
Юрисдикція:  Італія
Дата заснування: 25 червня 1946
Дата ліквідації: 31 січня 1948
Попередник: National Council
Наступник: Парламент Італії
Адреса:
Адреса: Палаццо Монтечиторіо

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Конституційна Асамблея Італії

Історія

Членів Асамблеї було обрано на загальних виборах, що відбулись 2 червня 1946 року. Одночасно відбувався конституційний референдум, на якому більшість виборців підтримали республіканську форму правління. Асамблея працювала від 25 червня 1946 до 31 січня 1948 року. Засідання відбувались у палаццо Монтечиторіо в Римі.

22 грудня 1947 року Асамблея ухвалила остаточний текст Конституції Італії, що набрала чинності 1 січня 1948.

Окрім розробки та ухвалення тексту конституції, Асамблея також виконувала такі функції: видавала мандат довіри уряду, приймала державний бюджет і ратифікувала міжнародні угоди. Серед іншого Асамблея ратифікувала Паризький мирний договір, що встановлював умови миру з Антигітлерівською коаліцією.

28 червня Асамблея обрала тимчасовим главою держави Енріко де Ніколу.

Склад

Разом до складу Асамблеї було обрано 556 депутатів. Найбільші фракції утворили Християнсько-демократична (207 депутатів), Соціалістична (115) і Комуністична (104) партії.

Голови Конституційної Асамблеї

  • Джузеппе Сарагат — від 25 червня 1946 до 6 лютого 1947
  • Умберто Елія Террачіні — від 8 лютого 1947 до 31 січня 1948.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.