Паризький мирний договір з Італією (1947)

Мирний договір з Італією — один з мирних договорів, підписаних в Парижі 10 лютого 1947 між Італійською республікою і Союзниками у Другій світовій війні, офіційно завершивши військові дії. Набув чинності 15 вересня 1947[1].

Прикордонний стовп, встановлений в 1947, що відзначає французько-італійський кордон в районі Коль-де-ла-Ломбарде

Положення договору:

• передача Адріатичних островів Крес, Лошинь, Ластово і Палагружа; Істрії на південь від річки Мирна; анклаву Задар в Далмації, Рієки і більшої частини Словенського Примор'я Федеративній Народній республіці Югославія;
• передача островів Додеканес Королівству Греція;
• передача Франції містечок Танд і Ла-Бриг; незначний перегляд італійсько-французького кордону;
• Визнання незалежності Народної республіки Албанія і передача їй острову Сазані;
• Визнання незалежності Ефіопії;
• Відмова від претензій на колонії (включаючи Лівію, Еритрею та Сомалі);
• Скасування сприятливих торгових договорів з Республікою Китай (включаючи концесію в Тяньцзіні, що належала Королівству Італія з 7 вересня 1901).

Трієст і прилеглі райони були об'єднані в нову незалежну державу — Вільна територія Трієст. У 1954 вона припинила існування, так як Трієст і прилеглі території були розділені між Югославією та Італією. Сам Трієст став частиною Італії. Розділ було завершено у 1977 Озимським договором.

24 грудня 1951 Лівія проголосила незалежність (Об'єднане Королівство Лівія).

Після плебісциту ООН, Еритрея увійшла у федерацію з Ефіопією, як і було передбачено 2 грудня 1950. Де-факто Еритрея отримала незалежність від Ефіопії 24 травня 1991, де-юре — 24 травня 1993.

Італійське Сомалі управлялося британською адміністрацією до 1949, коли стало підопічною територією ООН з італійською адміністрацією. Італійське Сомалі об'єдналося з Британським Сомалі 1 липня 1960, разом створивши республіку Сомалі.

Подальше Доповнення до договору забезпечило культурну автономію німецької меншини в Південному Тіролі.