Конституція Румунії
Конституція Румунії — основний закон румунської держави, що встановлює загальні принципи, права та обов'язки громадян. Ухвалена Конституційною асамблеєю 21 листопада 1991, схвалена референдумом і стала чинною 8 грудня 1991.
 |
| Ця стаття є частиною серії статей про державний лад і устрій Румунії |
|
|
Глава держави |
|
|
|
Судова влада
|
|
Вибори
|
|
 Категорія • Інші країни |
Нова Конституція замінила попередню редакцію 1965 Соціалістичної Республіки Румунія.
Структура
Чинна конституція містить 158 статей, розділених на 8 частин:
- Загальні принципи
- Основні права, свободи та обов'язки
- Органи державної влади
- Економіка і публічні фінанси
- Конституційний суд
- Євроатлантична інтеграція
- Перегляд Конституції
- Прикінцеві та перехідні приписи
Історія
Перша конституція Королівства Румунія прийнята 1 липня 1866. Після Великого об'єднання 1918 її замінила конституція від 29 березня 1923. 1938 її анулював Кароль II, а потім її відновлено з падінням диктатури Іона Антонеску (1944).
Нова конституція Народної Республіки Румунія, прийнята в 1948 році, взяла за основу радянську модель. Наступні зміни до неї були внесені в 1952 і 1965 роках. З падінням комуністичного режиму 1989 значна частина документу 1965 анульована. 1991 її замінив новий текст, який з поправками 2003 є чинним законом сучасної Румунії.
Джерела та література
- І. Б. Усенко. Конституції Румунії // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 51. — 560 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0855-4.