Конус виносу

Ко́нус ви́носу[1][2][3], ко́нус ви́несення[4] (англ. alluvial fan; alluvial cone; detrital fan; fan; debris cone; нім. Schuttkegel m, Schuttfächer m, Schwemmkegel m, Schuttfächer m, Endschwemmkegel m) — 1) форма рельєфу і 2) геологічне тіло.

Пролювіальний конус виносу

Геологія

Конус винесення у геології — геологічне тіло, складене уламковим матеріалом, який відкладався у формі віяла, наприклад, алювіальний конус винесення[2].

Фізична географія

Конус винесення у фізичній географії — форма рельєфу, утворена накопиченням пухкого уламкового матеріалу, відкладеного постійним або тимчасовим водотоком біля нижнього кінця яру, балки або долини, де відбувається різке зменшення сили потоку[1][2][3]. Має вигляд плоского напівконуса, який повернений вершиною проти течії водотоку[1][5]. В межах конуса винесення водотік розпадається на окремі рівчаки, які розходяться віялом до країв конуса[6]. Особливо великі конуси винесення утворюються при виході гірських річок на рівнину[3]. Підводні конуси винесення виявлені в гирлах підводних каньйонів та в межах шельфу Чорного та Азовського морів[6].

Розрізняють наземні (утворюються при виході на рівнину гірських річок) та підводні конуси винесення (у гирлах підводних каньйонів, мулистих потоків)[3].

На конусах винесення часто розташовуються населені пункти[1][3]. Природокористування на конусах виносу вирізняється певними особливостями.

Поширення в Україні

В Україні поширені на передгірних рівнинах Карпат і Кримських гір, вздовж Гологоро-Кременецького кряжа, Канівських гір та окраїнах Середньоруської височини[3]. Підводні конуси виносу є на дні водойм, зокрема у гирлах підводних каньйонів і на шельфах Чорного та Азовського морів[2][3].

Див. також

Література і джерела

Примітки
  1. Конус виносу // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  3. Галицький В. І. Конус виносу // Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
  4. Російсько-український словник української термінології. — К. : Наукова думка. 1998. — С. 270.
  5. Безуглий А. М., Співачевський І. Г. Шкільний геологічний словник-довідник. — К. : Радянська школа, 1976. — С. 165.
  6. Конус винесення — «Геологічний словник» Вовка В. М.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.