Коніїн
Конії́н (англ. Coniine) — сильна отрута нервово-паралітичної дії. Хімічна формула — C8H17N, основний алкалоїд (групи піперидину) і отруйна складова болиголова плямистого (Conium maculatum). Синтезований в 1886 р. німецьким хіміком А. Ладенбургом. Це був перший штучно отриманий алкалоїд.
Коніїн легко всмоктується в шкіру, в слизові оболонки порожнини рота і кишечника. Він викликає параліч закінчень рухових і чутливих нервів, центральної нервової системи. Можливо поява судом.
Ознаки отруєння
Ознаками отруєння є головний біль, запаморочення, тяжкість у голові, печіння в роті, слинотеча, нудота, блювання, сонливість. Отруєння настає дуже швидко, вже через кілька хвилин з'являються неприємні відчуття в горлі, язик припухає і як би віднімається, зір стає нечітким, послаблюється слух, настає відчуття повзання мурашок по всьому тілу. Кінцівки стають важкими, відчувається похолодання всього тіла, обличчя блідне, ковтання утруднене, розладнується хода. М'язи в такій мірі слабшають, що стає важко поворухнутися. У легких випадках отруєння на перший план виступають розлади шлунково-кишкового тракту. У важких випадках настає смерть від паралічу дихання.