Піперидин
Піпериди́н (англ. Piperidine) — шестичленний насичений гетероцикл з одним атомом Нітрогену, повністю гідрований аналог піридину. Безбарвна рідина з характерним неприємним запахом. Цикл піперидину входить до складу анальгетичного препарату — тримеперидину та нейролептичного — галоперидолу.
Піперидин — структурний фрагмент алкалоїду чорного перця (Piper nigrum) піперину.
Піперидин | |
---|---|
Назва за IUPAC | Піперидин |
Інші назви | азациклогексан, гексагідропіридин, азинан |
Ідентифікатори | |
Номер CAS | 110-89-4 |
Номер EINECS | 203-813-0 |
KEGG | C01746 |
ChEBI | 18049 |
RTECS | TM3500000 |
SMILES |
C1CCNCC1[1] |
InChI |
InChI=1S/C5H11N/c1-2-4-6-5-3-1/h6H,1-5H2 |
Номер Бельштейна | 102438 |
Властивості | |
Молярна маса | 85,148 г/моль |
Зовнішній вигляд | безбарвна рідина |
Густина | 0,8606 г/см³[2][3] |
Тпл | -11,02 °C[3] |
Ткип | 106,22 °C[3] |
Кислотність (pKa) | 11,123[4] |
Діелектрична проникність (ε) | 4,33[4] |
Показник заломлення (nD) | 1,4530[2] |
В'язкість | 1,573 мПа·с[4] |
Термохімія | |
Ст. ентальпія утворення ΔfH |
-86,4 кДж/моль[5][6] |
Ст. ентропія S |
210,0 Дж/(моль·K)[5] |
Теплоємність, c |
179,9 Дж/(моль·K)[5] |
Небезпеки | |
Температура спалаху | 16 °C |
Вибухові границі | 1-10% у повітрі |
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
Інструкція з використання шаблону | |
Примітки картки |
Отримання
Піперидин синтезують відновленням піридину воднем, який виділяється в результаті взаємодії лужних металів зі спиртами, наприклад, натрію з етанолом (реакція Бірча). А для безпосереднього гідрування застосовують каталізатори на кшталт нікелю Ренея.
Хімічні властивості
Піперидин проявляє значно сильніші осно́вні властивості, аніж піридин. Атоми гідрогену у циклі можуть легко заміщуватися алкільними та ацильними залишками, нітрозогрупою.
Під дією сульфатної кислоти або каталізаторів (нікель Ренея, платинова чернь) піперидин дегідрується до піридину.
Див. також
Примітки
- PIPERIDINE
- При 20 °C
- За тиску 101,3 кПа
- При 25 °C
- У рідкому стані
- У газуватому стані ентальпія утворення складає 47,1 кДж/моль
Джерела
- CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)
- Чирва В. Я., Ярмолюк С. М., Толкачова Н. В., Земляков О. Є. Органічна хімія. — Львів : БаК, 2009. — 996 с. — ISBN 966-7065-87-4.