Копечеле
Копечеле, Копашиль (рум. Copăcele) — село у повіті Караш-Северін в Румунії. Входить до складу комуни Копечеле.
село | |
---|---|
Копечеле - Копашиль Copăcele | |
Країна | Румунія |
Повіт | Караш-Северін |
Комуна | Копечеле |
Код SIRUTA | 52071 |
Поштові індекси | 327100 |
Телефонний код | +40 255 (Romtelecom, TR) +40 355 (інші оператори) |
Координати | 45°30′ пн. ш. 22°06′ сх. д. |
Висота | 213 м.н.р.м. |
Населення | 421 (2002) |
Розташування | |
Село розташоване на відстані[1] 335 км на захід від Бухареста, 27 км на північний схід від Решиці, 73 км на південний схід від Тімішоари.
Історія
У 1910 році населення Копечеле складало 276 осіб, з яких етнічний склад представляли 266 українців, 4 німців, 4 угорців, 1 румун та 1 словак[2].
У грудні 1951 року в селі засновано місцевий український хор «Зелена ліщина»[3].
За даними 1966 року тут проживало 789 осіб, серед яких українців — 779 осіб, румунів — 10 осіб[2]. 1992 року в Копечеле налічувалося 502 жителя, серед них українців — 483 особи, румунів — 18 осіб[2].
Населення
За даними перепису населення 2002 року у селі проживала 421 особа.
Національний склад населення села[4]:
Національність | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українці | 376 | 89,3% |
румуни | 44 | 10,5% |
Рідною мовою назвали[5]:
Мова | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українська | 376 | 89,3% |
румунська | 44 | 10,5% |
Відомі люди
- Лібер Іван — румунський композитор, диригент і збирач фольклору, представник української інтелігенції Румунії. Засновник хору «Зелена ліщина».
Див. також
Примітки
- Фізичні відстані розраховані за координатами населених пунктів
- Varga E. Árpád: Erdély etnikai és felekezeti statisztikája, Népszámlálási adatok 1850–2002 között
- Українському хору "Зелена ліщина" 60 років. Христина Штірбець. Radio România Internaţional. 10 жовтня 2013. Процитовано 18 лютого 2015.
- Recensământul Populaţiei şi al Locuinţelor (румунською). Архів оригіналу за 19 січня 2012. Процитовано 8 грудня 2011.
- Recensământul Populaţiei şi al Locuinţelor (румунською). Архів оригіналу за 19 січня 2012. Процитовано 8 грудня 2011.