Коппо ді Марковальдо

Коппо ді Марковальдо (італ. Coppo di Marcovaldo; близько 1225, Флоренція — близько 1275) — італійський художник періоду італо-візантійського мистецтва, один із найважливіших представників тосканського живопису 13 століття та засновників сієнської школи.

Коппо ді Марковальдо. «Мадонна з немовлям». Близько 1265, ц. Сан Мартіно деї Сервія, Орвьето.

Найбільш раннім його твором вважається вівтарний образ «Архангел Михаїл і сцени з його легенди» (1250-1260 рр. Сан Кашіано-ін-Валь ді Пеза, Музей релігійного мистецтва)

1260 року він узяв участь у битві при Монтаперті на боці флорентійських прихильників папи — гвельфів, де флорентійці зазнали поразки від сієнських гібелінів. Коппо ді Марковальдо потрапив у сієнський полон. Свою свободу він викупив написанням великої "Маести" (так звана «Мадонна дель Бордоне») для сієнської церкви Сервія, яку підписано та датовано 1261 роком. Це єдина робота художника, в авторстві якої немає жодних сумнівів. Поки Коппо перебував у полоні, Папа Римський Олександр IV в помсту за поразку відлучив Сієну від церкви. Головною покровителькою свого міста сієнці вважали Мадонну, і в пику папству, заради утвердження ідеї, що влада небесна вище влади папської, стали зображати Мадонну у вигляді цариці-володарки Сієни.

Коппо ді Марковальдо. «Хрест». після 1261 Сан Джіміньяно, Пінакотека.

Коппо ді Марковальдо став першим художником, що наділив «Мадонну дель Бордоне», покровительку Сієни, царськими символами — орлами на мафорієві (хустці). Так доля зробила несподіваний поворот, перетворивши художника з противника Сієни на її прихильника, який посприяв становленню сієнського культу Мадонни.

Художник провів у Сієні декілька років, створивши також розписний хрест (після 1261 р., зараз Сан Джіміньяно, Пінакотека).

У наступному творі «Мадонна з немовлям» (бл. 1265 р., церква Сан Мартіно деї Сервія в Орв'єто), голову Мадонни прикрашає корона, а царські орли, що підкреслюють статус Мадонни як володарки, перемістилися на тканину, яка покриває спинку трону.

Після «Мадонни дель Бордоне» другим документально підтвердженим твором Коппо ді Марковальдо є розписний хрест, який 1274 він створив разом зі своїм сином, Салерно ді Коппо, для собору в Пістойї.[3]

Коппо ді Марковальдо (?) «Архангел Михаїл і сцени з його легенди» 1250—1260 рр. Сан Кашан Валь ді Пеза, Музей релігійного мистецтва.

Крім перерахованих робіт, Коппо ді Марковальдо приписують ще один вівтарний образ «Св. Франциск і сцени з його життя», який раніше приписувався так званому майстрові Сан Франческо Барді (Флоренція, ц. Санта Кроче, капела Барді).

Коппо ді Марковальдо. «Пекло», мозаїка. 1260-1270 рр. Флоренція, баптистерій.

До цієї групи творів традиційно додають відому мозаїку з флорентійського баптистерію із зображенням пекла. Припускають, що цей твір було створено під враженням від опису чистилища в «Божественній комедії» Данте.

Коппо вніс відчуття пластичної виразності у візантійський живопис, який у той час був домінуючим у мистецтві всієї Тоскани, і Сієни зокрема. У той час, як його сучасник Чімабуе апелював до ранньовізантійської мистецтва, Коппо ді Марковальдо у свій зрілий період створював варіації на теми пізньовізантійського живопису. Його тривала присутність у Сієні була фактором, що позитивно вплинув на подальший розквіт сієнської школи живопису.