Корасон Акіно
Марія Корасон Сумулонг Кохуангко-Акіно, більше відома як Корасон Акіно (тагал. María Corazón Sumulong Cojuangco-Aquino, 25 січня 1933 — 1 серпня 2009) — президент Філіппін в 1986—1992 роках, прийшла до влади шляхом мирного відлучення від влади президента Фердинанда Маркоса в 1986. Стала першою жінкою-президентом в Азії (не рахуючи Сун Цінлін, яка виконувала обов'язки президента Китаю).
| Корасон Акіно тагал. Corazón Aquino ісп. María Corazón Sumulong Cojuangco | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 25 лютого 1986 — 30 червня 1992 | ||
| Віце-президент: | Сальвадор Лаурель | |
| Попередник: | Фердинанд Маркос | |
| Наступник: | Фідель Рамос | |
| Народження: |
25 січня 1933[1][2][…] Paniquid, Тарлак, Центральний Лусон, Філіппіни | |
| Смерть: |
1 серпня 2009[3][4][…] (76 років) Макаті | |
| Поховання: |
 | |
| Країна: | Філіппіни[5] | |
| Релігія: | католицька церква | |
| Освіта: | St. Scholastica's Colleged, College of Mount Saint Vincentd, Far Eastern Universityd і Ateneo de Manila Universityd | |
| Партія: | Ліберальна партія Філіппінd | |
| Батько: | José Cojuangcod | |
| Мати: | Demetria Sumulongd[6] | |
| Шлюб: | Беніньйо Акіно † | |
| Діти: | Бенігно Акіно III, Kris Aquinod, Ballsy Aquino-Cruzd, Pinky Aquino-Abelladad і Viel Aquino-Deed | |
| Автограф: |  | |
| Нагороди: | ||
|
| ||
_ribbon.svg.png.webp){kind=small}
Життєпис
Народилася в провінції Тарлак в багатій сім'ї змішаного походження (філіппінського, китайського і іспанського), була однією з шести дітей.
У 1948—1953 роках вчилася в США, отримала кваліфікацію вчителя математики і перекладача з французької. Повернувшись на батьківщину, поступила на юридичний факультет філліпінського Далекосхідного університету.
У 1954 році вийшла заміж за Беніньо Акіно — сина колишнього голови Національної Асамблеї. Беніньо Акіно зробив успішну політичну кар'єру — в 1955 році став мером міста Консепсьон, пізніше — губернатором провінції Тарлак, а 1967 року — сенатором. Весь цей час Корасон Акіно була домогосподаркою, у них народилося п'ять дітей — син Беніньо Акіно III і чотири дочки.
У 1973 році президент Філіппін Фердинанд Маркос, побоюючись результату майбутніх президентських виборів, ввів воєнний стан і наказав заарештувати найвидніших опозиціонерів — у тому числі і Беніньо Акіно. Він провів під арештом сім років, і в цей час стартувала політична кар'єра Корасон Акіно, що почалася з виступів на підтримку свого чоловіка і організації парламентської виборчої кампанії в 1978 році.
Після втручання президента США Джиммі Картера сенатор Акіно був звільнений з в'язниці і висланий з країни з сім'єю. У 1983 році він спробував повернутися в країну і був застрелений в аеропорту Маніли (пізніше аеропорт назвали на його честь).
Кар'єру політика Корасон Акіно почала в 1983 році після вбивства її чоловіка Беніньо Акіно. У 1986 році Акіно, яка очолила опозицію, виставила свою кандидатуру на виборах президента Філіппін. Переможцем виборів, що пройшли з великою кількістю порушень, був оголошений Маркос. Результати виборів були оскаржені опозицією, яку підтримали високопоставлені військові, і Маркос був вимушений піти у відставку.
25 лютого 1986 року Корасон Акіно стала президентом Філіппін. Посаду глави країни Акіно займала протягом шести років. За цей час на Філіппінах були проведені судова, аграрна і конституційна реформи. Намагалася керувати країною, запроваджуючи політику примирення, але відчувала сильний тиск як справа (військової хунти), так і зліва (комуністичні виступи). Її земельна реформа була неадекватною. У роки президентства Акіно на Філіппінах було зроблено сім невдалих спроб військового перевороту.
У 1986 році Корасон Акіно була названа журналом The Time «жінкою року». У 1999 році The Time включив Акіно в список найвпливовіших людей Азії XX-го століття.
Однак, реформування економіки супроводжувалося численними зловживаннями, у тому числі самої Корасон Акіно. На президентських виборах 1992 року перемогу виборов генерал Фідель Рамос, кандидатуру якого як свого наступника підтримала Акіно.
Корасон Акіно померла 1 серпня 2009 у віці 76 років, за рік до смерті в неї виявили рак.
Мовне питання в роки правління Корасон Акіно
У роки правління Корасон іспанська мова на Філіппінах, основна письмова і літературна мова країни протягом майже 400 років іспанського володарювання, практично вийшла з вжитку і була замінена англійською. Нібито, сама Корасон пішла на пониження статусу іспанської мови свідомо, образившись на генерала Маркоса, який під час прес-конференції пожартував над Корасон, сказавши по-іспанськи: «Corazon — si, aqui — no» (означає «серце у неї є, а ось розуму бракує»).
Іспанська мова була єдиною офіційною мовою країни в 1521—1898, потім одною з трьох офіційних разом з тагальською і англійською до 1973, але продовжувала вивчатися як обов'язковий шкільний предмет до 1986. Акція з відродження іспанської мови в країні почалася лише в 2008, коли президентів Філіппін стала ще одна жінка Глорія Арройо.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Find a Grave — 1995.
- http://news.bbc.co.uk/2/hi/asia-pacific/8179357.stm
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118830805 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- https://www.biography.com/political-figure/corazon-aquino
- Geni.com — 2006. — 175000000 екз.
Література
- П. М. Ігнатьєв. Акіно Корасон // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.: Знання України, 2004. — Т. 1. — 760 с. — ISBN 966-316-039-Х
- Ченовет Е., Стефан М. Дж. Чому ненасильницький спротив ефективний. Стратегічна логіка громадянського конфлікту / Переклад С.Гіріка. — К.: Видавництво «Кліо», 2014. — С.170-196 (розділ «Рух „Сила народу“ на Філіппінах (1983—1986)») — детальний аналіз повалення режиму Фердинанда Маркоса та перебігу подій, що призвели до обрання президентом Корасон (Корі) Акіно.
Посилання
- Акіно // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.