Кореляційне кодування

Модель кореляційного кодування потенціалами дії нейронів стверджує, що кореляції між спайками (потенціалами дії) у послідовності цих спайків може нести додаткову інформацію окрім інформації про час виникнення потенціалів дії. Теоретично було показано, що кореляції між послідовностями спайків можуть лише зменшувати загальну взаємну інформацію в двох послідовностях спайків.[1] Будь-який рівень кореляції зменшує загальну інформаційну ентропію; таким чином, згідно з інформаційною теоремою Фішера кореляції тільки зменшують інформацію.

Однак, це не перешкоджає кореляції переносити інформацію, яка не присутня у середній частоті потенціалів дії пар нейронів. Наочний приклад був відкритий у слуховій корі мармозеток. Чистий тон викликав збільшення кількості корельованих спайків, але не збільшення середньої частоти потенціалів дії пар нейронів.[2]

Порівняйте зі спайк-незалежним кодуванням.

Див. також

Посилання
  • Dayan P & Abbott LF. Theoretical Neuroscience: Computational and Mathematical Modeling of Neural Systems. Cambridge, Massachusetts: The MIT Press; 2001. ISBN 978-0-262-04199-7
  • Rieke F, Warland D, de Ruyter van Steveninck R, Bialek W. Spikes: Exploring the Neural Code. Cambridge, Massachusetts: The MIT Press; 1999. ISBN 978-0-262-68108-7
  1. KO Johnson, J Neurophysiol. 1980 Jun;43(6):1793-815.
  2. Nature. 1996 Jun 13;381(6583):610-3
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.