Кореспондентський рахунок

Кореспонде́нтський раху́нок — банківський рахунок, що відкривається одним банком іншому банку для здійснення міжбанківських переказів.

Банк-кореспондент – банк, що на підставі договору та у визначеному порядку відкриває в іншому банку кореспондентський рахунок[1].

Види

Основними видами кореспондентських рахунків є:

  • «Ностро» (від іт. nostro conto – «наш рахунок у Вас») – рахунок, відкритий банком у банку-кореспонденті для відображення взаємних розрахунків банків та їх клієнтів. Для банку, який має рахунок «ностро», він є активним, оскільки відображує розміщення коштів у формі банківського депозиту. Для іншого банку даний рахунок є пасивним, оскільки відображає залучені ресурси та називається рахунок «лоро».
  • «Лоро» (від іт. loro conto – «їх рахунок у нас») – рахунок, відкритий банком своєму банку-кореспонденту, на який зараховуються всі одержані або видані за його дорученням суми коштів. У банківському листуванні термін «лоро» також вживається по відношенню до кореспондентського рахунку третього банку, відкритого у банку-кореспонденті даної кредитної установи, а рахунок банку-кореспондента в даній кредитній установі називається «ностро».
  • «Востро» (від іт. vostro conto – «ваш рахунок») – рахунок, який банк веде за кордоном у місцевій валюті. Банк, який розмістив кошти на такому рахунку, буде посилатися на нього як на рахунок «ностро».

Умови ведення кореспондетських рахунків передбачаються в договорах при встановленні кореспондентських відносин між банками.

Примітки
  1. Закон України від 05.04.2001 № 2346-ІІІ. Про платіжні системи та переказ коштів в Україні. Процитовано 29 листопада 2016.

 

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.