Корзухіна Галі Федорівна
Галі Федорівна Корзухина (4 (17) січня 1906, Санкт-Петербург, Російська імперія — 29 серпня 1974, Ленінград , СРСР) — радянська археологиня, фахівчиня з матеріальної культури і художніх ремесел, кандидатка історичних наук.
Корзухіна Галі Федорівна | |
---|---|
Народилася |
17 (30) січня 1906 Санкт-Петербург, Російська імперія |
Померла |
29 серпня 1974 (68 років) Ленінград, РРФСР, СРСР |
Поховання | Хованський цвинтар |
Діяльність | науковиця |
Alma mater | Санкт-Петербурзький державний університет |
Ступінь | кандидат історичних наук |
Науковий керівник | Konstantin Romanovd |
Нагороди |
Життєпис
Народилася в сім'ї архітектора Федора Олексійовича Корзухіна (1875—1941/1942), внучка художника Олексія Івановича Корзухіна (1835—1894). 1923 року закінчує школу і стає студенткою Петроградського університету (пізніше став Ленінградським державним університетом). 1926 року закінчила факультет мовознавства та матеріальної культури Ленінградського університету. Під час навчання познайомилася з майбутнім своїм чоловіком і істориком Миколою Миколайовичем Вороніним, який навчався у тому ж університеті. Також там тоді вчилися Б. Б. Піотровський, В. Ф. Гайдукевич, О. О. Ієссен[1].
Від кінця 1926 до 1930 року проходила аспірантуру в Державній академії історії матеріальної культури під керівництвом архітектора і професора К. К. Романова. Тоді ж вона була його асистенткою і викладала в Державному інституті історії мистецтв. Там само проходили аспірантуру М. І. Артамонов, С. М. Замятнін, П. М. Шульц. Протягом 1930-х років працювала архівісткою, спочатку в Ленінградському обласному архівному управлінні, а потім у Державній академії історії матеріальної культури[2].
Протягом 1935—1938 років працювала старшою науковою співробітницею і зберігачкою фонду прикладного мистецтва Державного Російського музею. У 1938—1941 роках знову працювала в Державній академії історії матеріальної культури[3]. Під час німецько-радянської війни разом з сином Миколою перебувала в евакуації у Свердловську[2].
1941 року входила до авторського колективу чотиритомної історії Києва, яка не була завершена.[4]
1945 року вона захистила кандидатську дисертацію під назвою «Російські скарби IX—XIII ст.», яка потім була перероблена на монографію і видана 1954 року. В період від 1945 до 1972 року працювала в Інституті історії матеріальної культури, де була протягом 1964—1967 років завідувачкою Рукописного архіву. Була керівницею Торопецької (1960—1961) і Староладозької (1968) експедицій[3].
Похована в Москві на Хованському кладовищі.
Родина
- дід — художник Олексій Іванович Корзухін (1835—1894).
- батько — архітектор Федір Олексійович Корзухін (1875—1941/1942).
- чоловік — історик Микола Миколайович Воронін (1904—1976).
- син Микола Миколайович Воронін (нар. 1934), живе в Москві.
Основні роботи
Монографії
- Корзухина Г. Ф. Древнерусские энколпионы. Нагрудные кресты-реликварии XI—XIII вв. / Подготовка к печати и каталог А. А. Песковой; Труды ИИМК РАН. Т. 7; Archaeologica Petropolitana 14. — СПб.: Петербургское востоковедение, 2003. — 432 с.
- Корзухина Г. Ф. Предметы убора с выемчатыми эмалями V — первой половины VI в. н. э. в Среднем Поднепровье / Археология СССР. Свод археологических источников. Е 1-43. — Л.: Наука, 1978. — 124 с.
- Корзухина Г. Ф. Русские клады IX—XIII вв. — М.; Л.: Академия наук СССР, 1954. — 158 с.
Статті
- Корзухина Г. Ф. Еще раз о Тмутараканском болване // Культура средневековой Руси. — Л., 1974. — С. 25—29.
- Корзухина Г. Ф. Из истории древнерусского оружия XI века // Советская археология. — 1950. — Т. XIII. — С. 63—94.
- Корзухина Г. Ф. Из истории игр на Руси (О шашках по археологическим данным) // Советская археология. — 1963. — № 4. — С. 85—102.
- Корзухина Г. Ф. К истории Среднего Поднепровья в середине I тысячелетия н. э. // Советская археология. — 1955. — Т. XXII. — С. 61—82.
- Корзухина Г. Ф. К реконструкции Десятинной церкви // Советская археология. — 1957. — № 2. — С. 78—90.
- Корзухина Г. Ф. Киевские ювелиры накануне монгольского завоевания // Советская археология. — 1950. — Т. XIV. — С. 217—244.
- Корзухина Г. Ф. Клады и случайные находки круга «древностей антов» в Среднем Поднепровье: Каталог памятников // Материалы по археологии, истории, этнографии Таврии. — Симферополь, 1996. — Вып. V. С. 352—435.
- Корзухина Г. Ф. Ладожский топорик // Культура древней Руси. — М., 1966. — С. 89—96.
- Корзухина Г. Ф. Находка на Рюриковом городище под Новгородом // Краткие сообщения о докладах и полевых исследованиях Института археологии. — 1965. — Вып. 104. — С. 45—46.
- Корзухина Г. Ф. Некоторые находки бронзолитейного дела в Ладоге // Краткие сообщения о докладах и полевых исследованиях Института археологии. — 1973. — Вып. 135. — С. 35—40.
- Корзухина Г. Ф. Новые данные о раскопках В. В. Хвойко на усадьбе Петровского в Киеве // Советская археология. — 1956. — Т. XXV. — С. 318—337.
- Корзухина Г. Ф. Новые находки скандинавских вещей близ Торопца // Скандинавский сборник. — Таллин, 1964. — Вып. 8. — С. 298—314.
- Корзухина Г. Ф. О времени появления укрепленного поселения в Ладоге (по археологическим данным) // Советская археология. — 1961. — № 3. — С. 76—84.
- Корзухина Г. Ф. О гнездовской амфоре и ее надписи // Исследования по археологии СССР. Сборник статей в честь проф. М. И. Артамонова. — Л., 1961. — С. 226—230.
- Корзухина Г. Ф. О некоторых находках в древнем Торопце // Краткие сообщения о докладах и полевых исследованиях Института археологии. — 1962. — Вып. 87. — С. 100—101.
- Корзухина Г. Ф. О некоторых ошибочных положениях в интерпретации материалов Старой Ладоги // Скандинавский сборник. — Таллин, 1971. — Вып. 16. — С. 123—133.
- Корзухина Г. Ф. О памятниках «корсунского дела» на Руси (по материалам медного литья) // Византийский временник. — 1958. — Т. XIV. — С. 129—137.
- Корзухина Г. Ф. О технике тиснения и перегородчатой эмали в древней Руси X—XII вв. // Краткие сообщения о докладах и полевых исследованиях Института истории материальной культуры. — 1946. — Вып. 13. — С. 45—54.
- Корзухина Г. Ф. Об Одине и кресалах Прикамья // Средневековая Русь. — М., 1976. — С. 135—140.
- Корзухина Г. Ф. Путь Абу Хамида ал-Гарнати из Булгара в Венгрию // Проблемы археологии. Вып. 2. Сборник статей в честь проф. М. И. Артамонова. — Л., 1978. — С. 187—194.
- Корзухина Г. Ф. Раскопки на урочище Плакун близ Старой Ладоги // Археологические открытия 1968. — 1969. — С. 16—17.
- Корзухина Г. Ф. Русские клады в зарубежных собраниях // Краткие сообщения о докладах и полевых исследованиях Института археологии. — 1972. — Вып. 129. — С. 24—30.
- Корзухина Г. Ф. Серебряная чаша из Киева с надписями XII в. // Советская археология. — 1951. — Т. XV. — С. 64—81.
- Корзухина Г. Ф., Давидан О. И. Курган в урочище Плакун близ Ладоги // Краткие сообщения о докладах и полевых исследованиях Института археологии. — 1971. — Вып. 125. — С. 59—64.
Примітки
Література
- Гуревич Ф. Д. Гали Федоровна Корзухина (к 80-летию со дня рождения) // Советская археология. — 1987. — № 2. — С. 291—293.
- Клейн Л. С. Из кладов России: Г. Ф. Корзухина // Славяно-русское ювелирное дело и его истоки. Международная научная конференция. Тезисы докладов. — СПб., 2006. — С. 7.
- О. А. Щеглова. Корзухина Гали Фёдоровна // Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2010. — Т. 15. Конго — Крещение. — 768 с. — ISBN 978-5-85270-346-0. (рос.)
- Лебедев Г. С. Место Г. Ф. Корзухиной в изучении Ладоги. Доклад на VI конференции «Северо-Западная Русь в эпоху средневековья». К 30-летию работ Г. Ф. Корзухиной в Старой Ладоге. Старая Ладога. 2—4 июня 1998 г.
- Пескова А. А. О Гали Федоровне Корзухиной // Корзухина Г. Ф. Древнерусские энколпионы. Нагрудные кресты-реликварии XI—XIII вв. / Подготовка к печати и каталог А. А. Песковой; Труды ИИМК РАН. Т. 7; Archaeologica Petropolitana 14. — СПб.: Петербургское востоковедение, 2003. — С. 9.
- Славяно-русское ювелирное дело и его истоки. Материалы Международной научной конференции, посвященной 100-летию со дня рождения Гали Фёдоровны Корзухиной (Санкт- Петербург, 10—16 апреля 2006 г.). — СПб. : Нестор-История, 2010. — 624 с.
- О. Комар. До проблеми датування грошових злитків київського типу // Науковий вісник Національного музею історії України. Вип. 1, част. 1, Київ, 2016. с.173-178