Корисні копалини Фінляндії
Корисні копалини Фінляндії
На території Фінляндії виявлені значні запаси руд ванадію, хрому, апатитів (2-е місце в Європі після України, 1998), кобальту (3-є місце в Європі), а також торфу, руд заліза, міді, цинку, нікелю і нерудних корисних копалин(табл. 1).
Основні корисні копалини Фінляндії станом на 1998-99 рр.
Корисні копалини |
Запаси |
Вміст корисного компоненту в рудах, % |
Частка у світі, % | |
Підтверджені |
Загальні | |||
Метали платинової групи, т |
248 |
|
1,15 г/т |
|
Барит, тис. т |
200 |
200 |
44 (BaSO4) |
0,1 |
Залізні руди, млн т |
175 |
275 |
30 (Fe) |
0,1 |
Золото, т |
16 |
60 |
3,2 г/т |
|
Кобальт, тис. т |
23 |
34 |
0,05 (Со) |
0,4 |
Мідь, тис. т |
120 |
730 |
0,8 (Cu) |
|
Нікель, тис. т |
10 |
110 |
0,7 (Ni) |
|
Ртуть, тис. т |
|
1 |
0,001 |
0,7 |
Свинець, тис. т |
50 |
50 |
0,3 (Pb) |
|
Срібло, т |
800 |
2000 |
50 г/т |
0,1 |
Апатити, млн т |
|
6,3 |
7 (Р2О5) |
|
Цинк, тис. т |
723 |
1518 |
2,7 (Zn) |
0,3 |
Хромові руди, млн т |
70,4 |
|
26 (Cr2O3) |
1,55 |
Залізо Родов. залізняку розташовані в центр. і півн.-західній частинах країни і пов'язані з лептитовою формацією карельського орогенезу. Руди представлені залізистими кварцитами (родов. Пахтовара), апатито-магнетитами (Каймаярві та інш.), магнетитовими скарнами (Тервола, Оріярві) та ільменіт-магнетитами (Отанмякі та інш.). Розробляються комплексні магматичні і скарнові родов.
Титанові і ванадієві руди приурочені до сх. околиці найбільшої титанорудної пров. Балтійського щита. Родовища пов'язані з нижньо- і середньопротерозойськими ультраосновними масивами габро-піроксеніт-дунітів і контролюються розломами субмеридіонального простягання. Осн. запаси титанових і ванадієвих руд зосереджені в родов. Отанмякі і Муставара.
Хромові руди сконцентровані в єдиному пром. родов. Кемі, розташованому на півн. березі Ботнічної затоки. Родовище пов'язане з масивом анортозит-серпентинітового складу, що залягає на контакті кварцитів і сланців з ґнейсами архею. Запаси хромітів родов. Кемі оцінюються в 50 млн т при вмісті триоксиду хрому 24,8 %. Співвідношення Cr до Fe в рудах 1,55:1.
Руди кольорових металів сульфідного типу (міді, нікелю, кобальту та ін.) зосереджені в межах Ладозько-Ботнічного пояса (Головний сульфідний пояс Ф.) півн.-зах. простягання. Гол. родов. мідно-нікелевих руд приурочені до ефузивно-осадових метаморфічних утворень свекофено-карельського комплексу. Виявлено мідно-нікелеві лікваційні родов., пов'язані з ультрамафітами (Коталахтінська зона сульфідного пояса – родов. Коталахті, Хітура, Маккола та ін., сер. вміст нікелю 0,7-1,2%, міді 0,3%), і колчеданні стратиформні родов. карельського типу, що асоціюють з чорними графітовими сланцями (родов. Оутокумпу, Вуонос, Хаммаслахті та ін.; вміст міді 1-3,5%, кобальту 0,2%, нікелю 0,1%, цинку 1-7%, золота 0,8-1 г/т, срібла 8-11 г/т).
Родовища поліметалічних руд є в півд. частині Балтійського щита і пов'язані з породами лептитової формації. Руди, крім свинцю і цинку, містять мідь, золото, срібло та ін. елементи.
Родовища руд благородних металів розташовані в межах Головного сульфідного поясу, в зоні нікеленосних родов. в півд. частині країни, в районі м. Кемі і в півн. Лапландії. Золото, срібло і платиноїди є в рудах сульфідних родов. (Оутокумпу, Віханті, Ваммала та ін.), родов. золото-сульфідної формації з кварцом (Ільоярві, Гавері), в розсипах донного типу (Інарі, Лемменйокі), а також разом з урановою мінералізацією – в кварцито-конґломератах середнього докембрію (Паукаянваре). Прогнозні ресурси МГП Фінляндії незначні і складають до 300 т (~ 0,6% світових).
Родовища руд рідкісних металів пов'язані з пегматитами і карбонатитами. Пегматитові жили виявлені г.ч. у Півд.-Фінляндській і Центрально-Фінляндській зонах, що обрамовують орогенний масив гранітів рапаківі. Осн. родов. – Кемійо і Кангасала. У пегматитах виявлені сподумен, лепідоліт, монацит, берил, колумбіт, апатит та ін. мінерали. Найбільш відомі карбонатитові родов. Соклі (Фінська Лапландія) і Силіньярві (центр. частина Головного сульфідного поясу). Руди містять пірохлор, флогопіт, циркон, баделеїт, ільменіт, магнетит (до 25%), апатит. Флуорапатит містить 1,2% SrO і 0,4% оксидів рідкісних земель.
Уран. Родов. уранових руд приурочені до карельського кварцитово-сланцевого комплексу і до його границі з архейським ґрануліт-граніто-ґнейсовим комплексом. Деякі родов. пов'язані зі свекофенськими метаморфічними породами. Найбільші родовища: Кесанкітунтурі (Коларі) Палтамо, Ноутіярві і група родов. Паукаянваре.
Нерудні мінеральні ресурси. На тер. Ф. виявлено значну к-ть родов. нерудних корисних копалин: апатитових руд, каоліну, польового шпату, вапняку, тальку, азбесту, воластоніту, бариту та ін.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.