Коробко Микола Іванович
Коробко Микола Іванович (17 січня 1937, Сочі, РСФРР — 30 березня 2021, Кривий Ріг[2]) — український правозахисник, громадсько-політичний діяч, народний депутат України I скликання (15.05.1990 — 10.05.1994).
Коробко Микола Іванович | |
---|---|
| |
Народився |
17 січня 1937 Сочі, РСФРР |
Помер |
30 березня 2021 (84 роки) Кривий Ріг, Україна |
Країна | Україна |
Діяльність | правозахисник, політик, громадський діяч |
Відомий завдяки | правозахисник |
Alma mater | ДДУ |
Посада | Народний депутат України[1] |
Життєпис
Народився в сім'ї робітників, українець[1].
Навчався у Дніпропетровському державному університеті (1954—1959), за освітою — інженер-геолог.
- З 1959 — інженер-петрограф, старший інженер-петрограф Ленінської геолого-розвідувальної партії, трест «Кривбасгеологія».
- З 1968 — аспірант Дніпропетровської групи відділу Інституту мінеральних ресурсів.
- З 1971 — викладач Криворізького гірничого технікуму.
- 1974 — старший майстер-геолог з усереднення руд Північного гірничо-збагачувального комбінату, місто Кривий Ріг.
- З 1974 — гірничий майстер з усереднення руд Першотравневого рудника Північного гірничо-збагачувального комбінату, місто Кривий Ріг.
- З 1975 — старший геолог Першотравневий рудника Першотравневого рудоуправління.
- З 1983 — старший геолог, в.о. головного геолога Північно-Криворізької геолого-розвідувальної експедиції ГРП управління «Укрчорметгеологія».
- З 1985 — старший інженер, науковий працівник Криворізького науково-дослідного гірничорудного інституту[1].
Батько 4 дітей[1].
Політична та громадська діяльність
Народний депутат Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки XII скликання (обраний по Тернівському виборчому округу № 93), згодом — народний депутат України Верховної Ради I скликання, член комісії у питаннях екології та раціонального природокористування. Входив до Народної ради.
04.2002 — кандидат у народні депутати України по виборчому округу № 31 Дніпропетровської області (самовисування). За 1,11 %, 12 з 15 прет. На час виборів: пенсіонер, голова Криворізького об'єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта», безпартійний.
03.1994 — кандидат у народні депутати України, Тернівський виборчий округ № 91 Дніпропетровської області, висунутий виборцями. Результати: 1-й тур — 12,91 %, 1 місце із 17 претендентів; 2-й тур — 34,88 %, 2 місце з 2 претендентів.
Голова Української екологічної асоціації «Зелений світ» (до 1995); заступник голови Демократичного об'єднання «Україна», голова ГО «Криворізьке міське правозахисне товариство» (2010-2011).
Був серед засновників у Кривому Розі осередку «Просвіти», газети «Промінь Просвіти», осередку «Зеленого світу», осередку Народного Руху, «Криворізького міського правозахисного товариства», організовував кінопокази фестивалю фільмів про права людини «DocuDays». Також брав участь у діяльності «Спілки українських офіцерів» та «Асоціації народних депутатів усіх скликань».
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Декларація про державний суверенітет України у спогадах Миколи Коробка |
Довірена особа кандидата на пост Президента України Віктора Ющенка в ТВО № 31 (2004—2005)[3].
У 2008 обраний членом правління Української Гельсінської спілки з прав людини[4].
Завдяки активній участі М. І. Коробка у Кривому розі був створений заказник «Балка Північна Червона»[джерело?].
Примітки
- Коробко Микола Іванович. Офіційний веб-портал Верховної Ради України. Верховна Рада України. 1994. Архів оригіналу за 13 вересня 2017. Процитовано 01 квітня 2021.
- Анна Хоменко (31 березня 2021). В Кривом Роге умер украинский правозащитник, народный депутат 1 созыва Николай Коробко. 0564.ua (російською). Архів оригіналу за 31 березня 2021. Процитовано 31 березня 2021.
- Коробко Микола Іванович. Офіційна Україна сьогодні (українською). 2019. Архів оригіналу за 01 квітня 2020.
- Марина Говорухіна (21 травня 2008). В УГСПЛ нове керівництво. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 31 березня 2021.