Король Віталій Вікторович

Призваний на службу за контрактом у листопаді 2013 року; командир танку 1-го взводу 3-ї танкової роти 1-го танкового батальйону, 17-та окрема танкова бригада.

Згорів у танку під час прориву з оточення під Іловайськом. Танк Віталія йшов першим в колоні, яка виходила до села, був розстріляний російськими танками, загинув весь екіпаж — механік-водій Василь Милащенко та навідник Віталій Калакун.

2 вересня 2014-го тіло Віталія Короля разом з тілами 87 інших загиблих у Іловайському котлі було привезено до Запоріжжя.

Вважався зниклим безвісти, ідентифікований за експертизою ДНК серед загиблих. 25 вересня 2015 року відбулося в смт Власівка з військовими почестями.

Без сина лишились батьки.

Поховання у Власівці.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

• 18 травня 2016 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]

File:

• Король Віталій Вікторович
• Небесна Гвардія (рос.)^{[недоступне посилання з липня 2019]}