Королівський гамбіт

Королівський гамбіт — дебют, що починається ходами:
1. e2-e4 e7-e5
2. f2-f4.
Ідея цього дебюту полягає в усуненні пішака е5, розкриття вертикалі «f», захоплення центру ходом d4 й атаки на пункт «f7». Один із найгостріших і найскладніших дебютів. Належить до відкритих початків.

В залежності від того, чи приймуть чорні жертву пішака, чи ні, розрізняють:

Чорні можуть також запропонувати зустрічну жертву пішака:

Варіанти

Прийнятий королівський гамбіт

Прийнятий королівський гамбіт — дебют, що починається ходами  1. e2-e4 e7-e5 2. f2-f4 e5:f4 Належить до відкритих дебютів. Перший спогад про нього зустрічається в XVI столітті в працях Лопеса. Важливу роль в розробці гамбіту відіграли досліди й партії італійських майстрів Середньовіччя — Греко, Палеріо, Сальвіо та інших. До XIX століття королівський гамбіт був одним з найпопулярніших дебютів.


abcdefgh
8
8
77
66
55
44
33
22
11
abcdefgh
Королівський гамбіт коня
  • 3.Nf3 – королівський гамбіт коня
  • 3.Bc4 – королівський гамбіт слона

Чорні зазвичай приймають гамбіт ходом 2...exf4. Тепер білі мають два продовження: найчастіше білі розвивають коня 3.Nf3, щоб завадити походити 3...Qh4+; або 3.Bc4, де білі швидко нарощують розвиток після продовження, яке грали в 19 столітті, 3...Qh4+!? 4.Kf1, за яким іде 5.Nf3, відганяючи ферзя і таким чином здобуваючи темп; однак 3...Nf6 в сучасній практиці зустрічається набагато частіше. Існує також багато інших третіх ходів, серед яких найбільшою повагою користуються:

Інші ходи також отримали назви, але їх рідко грають.

Класичний варіант: 3...g5

Класичний варіант отримуємо після ходів 3.Nf3 g5, де основними продовженнями традиційно були 4.h4 (паризька атака) і 4.Bc4. Однак віднедавна сильні гравці також грають 4.Nc3 атака Квааде)[2].

4.h4

Після 4.h4 g4 білі можуть вибирати між 5.Ng5 і 5.Ne5. 5.Ng5 має назву гамбіт Альґаєра,[3] плануючи 5...h6 6.Nxf7, але сучасна теорія вважає це продовження сумнівним. Сильнішим продовженням є 5.Ne5. Це продовження називається гамбіт Кізерицького і є відносно позиційним за своєю природою. Його популяризував Ліонель Кізерицький у 1840-х роках. Це продовження успішно використовували Вільгельм Стейніц, а Борис Спаський у такий спосіб переміг Боббі Фішера в їх знаменитій грі на турнірі Мар-дель-Плата 1960. Ця поразка мотивувала Фішера на розробку свого власного захисту проти королівського гамбіту – див "гамбіт Фішера" нижче.

4.Bc4

Надзвичайно гострий гамбіт Муціо[4] виникає після 4.Bc4 g4 5.0-0 gxf3 6.Qxf3, де білі пожертвували конем, але їхні три фігури спрямовані на поле f7[5]. Така гостра гра зустрічається рідко в сучасних шахах, але чорні повинні діяти обережно збираючи докупи свою позицію. Чорні можуть уникнути гамбіту Муціо відповівши на 4.Bc4 ходом 4...Bg7 і потім ...h6. Можливо найгострішим продовженням є подвійний гамбіт Муціо після 6...Qf6 7.e5 Qxe5 8.Bxf7+!? Хоча в цій позиції після восьми ходів білі мають на дві фігури менше, але деякі майстри оцінюють шанси сторін як рівні[6][7].

Серед подібних ліній, які можуть перестановкою привести до гамбіту Муціо є гамбіт Гулама Кассіма, 4.Bc4 g4 5.d4, гамбіт Макдонелла, 4.Bc4 g4 5.Nc3. Але їх зазвичай вважають слабшими, ніж гамбіт Муціо, в якому перевагою білих є більша концентрація сил по вертикалі f.

Гамбіт Сальвіо, 4.Bc4 g4 5.Ne5 Qh4+ 6.Kf1, вважають кращим для чорних через ненадійний захист білого короля. Чорні можуть грати надійно 6...Nh6, або ж здійснити контржертву ходом 6...f3 або 6...Nc6.

Фігурна контргра в центрі
  • Захист 2. … Кg8-f6
  • Захист 2. … Сf8-c5

Королівський контргамбіт

2. … d7-d5

Історія

Вперше королівський гамбіт згадується у книзі іспанського священика Руй Лопеса де Сегури «Книга про винахідливість в шахах», виданій у 1561 році.

Примітки
  1. названий так на честь Мартіна Віллемсона (1897-1933) з міста Пярну (Естонія), редактора шахового журналу Eesti Maleilm. Див. Oxford Companion to Chess, Oxford University Press, Oxford, UK, 1984
  2. Щодо походження терміна "атака Квааде" або "гамбіт Кваааде" див "A Chess Gamelet" Едварда Вінтера, 2014 (англ.)
  3. Kasparov, Gary; Keene, Raymond (1982). Batsford Chess Openings. American Chess Promotions. с. 288–89. ISBN 0-7134-2112-6.
  4. щодо походження імені "Муціо" і як його присвоїли самому варіанту, див. гамбіт Полеріо
  5. Nakamura vs. Andreikin
  6. Peter Millican 1989
  7. Shirov vs. J Lapinski
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.