Коронаційний Євангелістарій
Віденські коронаційні євангелія, також відомі як Коронаційний Євангелістарій або Імперський Євангелістарій — це ілюмінований євангелістарій, створений наприкінці 8-го сторіччя при дворі Карла Великого в Аахені.[1] Обкладинка Коронаційного Євангелістарія створена Гансом фон Ройтлінгеном бл. 1500 р.[2][3]
Коронаційний Євангелістарій є частиною Імперських регалій імператорів Священної Римської Імперії.
Сьогодні він перебуває у Музеї історії мистецтв, в імператорській скарбниці (нім. Kaiserliche Schatzkammer) в палаці Гофбург у Відні, Австрія (Schatzkammer, Inv. XIII 18).[3]
Історія
Коронаційний Євангелістарій — це головна робота серед невеликої групи манускриптів створених школою при дворі Карла Великого в Аахені, рукопис датується між 794 та кінцем 800 року.[1]
Він був використаний майбутнім імператором під час його коронації у різдвяний день 800 року, коли Карл Великий поклав три пальці на першу сторінку Євангелія від Івана та дав клятву.[2] Традиційно, рукопис вважається тим самим, що був знайдений у саркофазі Карла Великого, коли той був відкритий у 1000 році імператором Оттоном III.
З тих пір рукопис стає частиною імперських регалій і німецькі королі коронувались в Аахенському соборі на імператорів Священної Римської Імперії, промовляючи клятву над цим Євангелістарієм. Під час Війни першої коаліції манускрипт був вивезений в 1794 році з Аахена до Падерборна. а в 1811 році — до Відня, де він перебуває і зараз.
Опис
Манускрипт
Рукопис Коронаційного Євангелістарія складається з 236 листів пергаменту пурпурового кольору, текст по яких написано золотим та срібним чорнилом. Розмір сторінок 32,4 см × 24,9 см; кожна сторінка містить текст, розташований у одній колонці з 26 рядків.[1] Інципітна сторінка кожного Євангелія містить три стилі письма, характерні для цінних ілюмінованих рукописів від Пізньої античності — capitalis rustica першого рядка, за яким іде монументальний capitalis quadrata другого рядка, який починає латинський текст Євангелія золотим чорнилом і продовжується безперервним унціалом, що не має відступів між словами чи пунктуації.[1]
Рукопис прикрашений 16 сторінками канонічних таблиць та чотирма портретами Євангелістів — по одному на початку кожного Євангелія. Портрети виконані в каролінзькому стилі, що сильно запозичив від Візантійське мистецтво. На полях першої сторінки Євангелія від Луки золотими великими літерами написано грецьке ім'я Demetrius presbyter. Це може бути підписом одного з писарів або майстрів-ілюмінаторів та може вказувати на присутність візантійських митців при дворі Карла Великого.
Обкладинка
Обкладинка Коронаційного Євангелістарія була створена ювеліром Гансом фон Ройтлінгеном з Аахену бл.1500 року.[3] Обкладинка виконана горельєфом у золоті та показує Бога-Отця, що сидить на своєму троні перед покровом. Його ліва рука лежить на Біблії, а права піднята у жесті благословіння. направленому на Діву Марію. Вона тримається за серце під час Благовіщення.[2] Права сторона обкладинки показує Ангела Благовіщення.[3] Бог-Отець вдягнутий у імперське вбрання та корону-мітру, схожу на корону Максиміліана I, який був імператором Священної Римської імперії на час створення обкрадинки.[2] Чотири кути передньої сторінки обкладинки прикрашені чотирма медальйонами, що містять символи чотирьох Євангелістів.[2]
Примітки
- Цитування
- Kunsthistorisches 1991, p. 166.
- Kunsthistorisches 1991, p. 168.
- Leithe-Jasper 2004, p. 55.
- Бібліографія
- De Hamel, Christopher (1986). A History of Illuminated Manuscripts. Boston: David R. Godine.
- Kunsthistorisches Museum Wien (1991). The Secular and Ecclesiastical Treasuries. Vienna: Residenz Verlag. ISBN 9783701706860.
- Leithe-Jasper, Manfred; Distelberger, Rudolf (2004). The Kunsthistorisches Museum Vienna: The Imperial and Ecclesiastical Treasury. Vienna: Scala Publishers. ISBN 9783406429385.
- Schnorr, Lina (2012). Imperial Vienna. Vienna: HB Medienvertrieb GesmbH. ISBN 9783950239690.
- Unterreiner, Katrin; Gredler, Willfried (2009). The Hofburg. Vienna: Pichler Verlag. ISBN 9783854314912.
- Walther, Ingo F.; Wolf, Norbert (2005). Codices Illustres: The world's most famous illuminated manuscripts, 400 to 1600. Köln: Taschen.