Аахен
Аа́хен[2], інколи Ахен[3][4] (нім. Aachen, нід. Aken, фр. Aix-la-Chapelle, сучасна німецька вимова — [ˈʔaːχən]) — місто в Німеччині, у землі Північний Рейн-Вестфалія.
Аахен Aachen | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
![]() Панорама на центр міста | |||||||
![]() | |||||||
Основні дані | |||||||
50°47′ пн. ш. 06°05′ сх. д. | |||||||
Країна | Німеччина | ||||||
Регіон | Північний Рейн-Вестфалія | ||||||
Район | Кельн | ||||||
Столиця для | Roerd, Франкське королівство і Аахен (міський регіон) | ||||||
Межує з
| |||||||
Поділ |
| ||||||
Засновано | І століття | ||||||
Площа | 160,83 км² | ||||||
Населення | 248 960 (31 грудня 2019)[1] | ||||||
Висота НРМ | 173 м, 410 м і 125 м | ||||||
Водойма | Wurmd | ||||||
Міста-побратими | Арлінгтон, Галіфакс, Кейптаун, Кострома, Нінбо, Наумбург, Реймс, Сариєр, Толедо | ||||||
Телефонний код | (0241) 02408 | ||||||
Часовий пояс | Europe/Berlind, UTC+1, літній час і UTC+2 | ||||||
Номери автомобілів | AC | ||||||
Код LAU (NUTS) | 05334002 | ||||||
GeoNames | 6553047 | ||||||
OSM | r62564 ·R | ||||||
Поштові індекси | 52062–52080 (старий: 5100) | ||||||
Міська влада | |||||||
Lord Mayord | Sibylle Keupend | ||||||
Вебсайт | http://www.aachen.de | ||||||
Мапа | |||||||
![]() | |||||||
| |||||||
| |||||||
![]() | |||||||
![]() |
![](../I/Karte_Aachen_Stadtbezirke.png.webp)
Центр вугільного басейну. Машинобудування, хімічна, скляна, харчова промисловість. Бальнеологічний курорт. Значну частину міста займає Рейнсько-Вестфальський технічний університет Аахена. У місті існує футбольний клуб «Алеманія Аахен».
Відоме з I століття як римське поселення Акве-Грані з цілющими джерелами. Наприкінці VIII — початку IX століть головна резиденція Карла Великого. До XVI століття був місцем коронації німецьких королів.
Назва
![](../I/Wappen-Aachen.PNG.webp)
Оскільки Карл Великий заснував своє місто на залишках римських бань, латинське слово aqua, тобто «вода» було взяте за основу. У латинських текстах середніх віків місто часто називалось Aquae[5], найчастіше Aquae Granni. Остання назва, зокрема, походить з канцелярської мови «Франкського королівства» VIII ст.[6] Таким же чином була утворена сучасна французька назва Аахену (Aix-la-Chapelle), як і в інших містах латинське aqua було замінене на Aix. Положення міста на римо-германському мовному кордоні позначилось на назвах близьких джерел Зеффент (septem fontes, «сім джерел»), що сьогодні є західною частиною міста Аахен, та Дуффентер (duo fontes, «два джерела»), що тепер є частиною сусіднього міста Штольберг.
Місто є державно визнаним курортом та має право на додаток до назви Bad, тому зустрічається також назва міста Bad Aachen.
Назви міста різними мовами відрізняється. Головні відмінності полягають у вимові, яка є більш притаманна різним мовам та через походження самої назви міста.
Мова | Назва | Вимова відповідно до МФА |
---|---|---|
німецька | Aachen | [ˈʔaːχən] |
французька | Aix-la-Chapelle | [ˌɛkslaʃaˈpɛl] |
латинська | Aquæ, Aquæ Granni, Aquæ villa, Aquisgrani | |
іспанська | Aquisgrán | [akizˈɣɾan] |
люксембурзька | Oochen | [ˈɔːxən] |
нідерландська | Aken | [ˈaːkən] |
чеська | Cáchy | [t͡saːxɪ] |
польська | Akwizgran | [aˈkfʲizɡrãn] |
італійська | Aquisgrana | akwizˈɡraːna |
російська | Ахен | [axʲɪn] |
Економіка міста
20 червня 1893 в місті було засновано компанію Zentis, яка наразі є успішним кондитерським виробником і має дочірні фірми в інших країнах Європи. У теперішній час в Аахені знаходиться штаб-квартира компанії.
Географія
![](../I/NRW%252C_Aachen_-_Rathaus_05.jpg.webp)
Німецьке місто Аахен розташоване на кордоні з Бельгією та Нідерландами. Відоме своїми гарячими водами, температура яких сягає 74 °C.
Клімат
Місто належать до помірної кліматичної зони, але внаслідок океанічного впливу переважають волога погода, м'яка зима та помірна температура (максимальна +14,2 °C, мінімальна +5,3 °C); середньорічна кількість опадів — 793,2 мм[7].
Клімат м. Аахен (період 1991—2010) | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | 4,5 | 6,2 | 9,8 | 13,8 | 18,5 | 21,5 | 23 | 23 | 19,7 | 15 | 8,9 | 5,5 | 14,2 |
Середня температура, °C | 3,6 | 3,9 | 6,7 | 9,8 | 14,0 | 16,6 | 18,6 | 18,3 | 14,8 | 10,8 | 6,6 | 3,7 | 10,6 |
Середній мінімум, °C | −1,3 | −1,2 | 1,1 | 3,6 | 7,6 | 10,7 | 12,4 | 12,1 | 9,5 | 6,3 | 2,4 | −0,2 | 5,3 |
Норма опадів, мм | 62.2 | 48.3 | 63.6 | 54.8 | 73.5 | 85.9 | 84.3 | 77.1 | 61.6 | 55 | 55 | 71.9 | 793.2 |
Днів з опадами | 13 | 10 | 13 | 11 | 12 | 12 | 11 | 10 | 10 | 9 | 12 | 13 | 136 |
Вологість повітря, % | 82 | 79 | 76 | 72 | 70 | 72 | 72 | 74 | 77 | 80 | 82 | 83 | 76.6 |
Джерело: Klima Aachen. wetterkontor.de. Deutscher Wetterdienst. Klima Aachen (1991-2010). Архів оригіналу за 13 березня 2013. (середня температура) |
Відомі люди
У місті народились:
- Луї Брассен — бельгійський композитор, піаніст.
- Девід Ґарретт — німецько-американський скрипаль.
- Армін Лашет (* 1961) — німецький політик.
Див. також
Примітки
- Bevölkerung der Gemeinden Nordrhein-Westfalens am 31. Dezember 2019 – Fortschreibung des Bevölkerungsstandes auf Basis des Zensus vom 9. Mai 2011 (нім.). Landesbetrieb Information und Technik Nordrhein-Westfalen (IT.NRW).
- Український правопис 2019, §137. Подвоєння букв на позначення голосних
- "Словники України" онлайн
- Deutsche Welle "#DailyDrone: Ахенський собор"
- Наприклад, просто як «Aquae» у «Анналах королівства франків»
- Andreas Schaub, Klaus Scherberich, Karl Leo Noethlichs, Raban von Haehling: Kelten, Römer, Merowinger. In: Stadt Aachen und Aachener Geschichtsverein (Hrsg): Aachen — Von den Anfängen bis zur Gegenwart. Band 1: Von der Vorgeschichte bis zu den Karolingern. Aachen 2011, ISBN 978-3-87519-251-3, S. 256. (нім.)
- Аахен — ВУЕ. vue.gov.ua (укр.). Процитовано 22 травня 2019.
Джерела
- Аахен // Універсальний словник-енциклопедія / гол. ред. ради чл.-кор. НАНУ М. Попович. — 3-тє вид., перероб., доп. — К. : Всеувито. Новий друк. — 2003. — 1414 с.
- Аахенський мир 1748 // Універсальний словник-енциклопедія / гол. ред. ради чл.-кор. НАНУ М. Попович. — 3-тє вид., перероб., доп. — К. : Всеувито. Новий друк. — 2003. — 1414 с.
- Аахенський конгрес 1818 / Юридична енциклопедія
- Lins, Joseph. Aachen // The Catholic Encyclopedia. Vol. 1. New York: Robert Appleton Company, 1907.