Короткий курс історії ВКП(б)
«Короткий курс історії ВКП(б)» — підручник з історії Всесоюзної комуністичної партії (більшовиків), опублікований 1938 року.
Вплив
Викладена в «Короткому курсі» концепція історичного розвитку Росії та партії більшовиків сильно вплинула на радянське суспільство. Цей популярний підручник не тільки визначав з кінця 1930-их до середини 1950-их років зміст викладання й вивчення історії ВКП(б), але й чинив прямий вплив у цілому на історичну науку та історичну пропаганду в СРСР у той час, оскільки його концепція, створена під керівництвом Сталіна, вийшла далеко за рамки власне історії партії і стала еталоном під час висвітлення вітчизняної історії XIX–XX століть.
В основу громадянської історії Росії було покладено концепцію історії партії. Встановлювалась чітка періодизація, основні елементи якої було потім відтворено у всіх радянських виданнях 1960—1980-их років: 1) час визрівання передумов Жовтневої соціалістичної революції; 2) підготовка і проведення революції; 3) період іноземної інтервенції та громадянської війни (1918–1920); 4) відновлення народного господарства (1921–1925) і далі.
Впливу «Короткого курсу» сприяла крупномасштабна кампанія з пропаганди ідей цього видання, його запровадження до свідомості населення через середню та вищу школу.
14 листопада 1938 року Центральний Комітет ВКП(б) прийняв постанову «Про постановку партійної пропаганди у зв'язку з випуском „Короткого курсу історії ВКП(б)“», яка обґрунтовувала видання підручника необхідністю «дати партії… керівництво, що подає офіційне, перевірене ЦК ВКП(б) тлумачення основних питань історії партії та марксизму-ленінізму, не припускала жодних вільних тлумачень». Постанова офіційно поклала «Короткий курс» в основу пропаганди марксизму-ленінізму і встановила обов'язкове вивчення «Короткого курсу» у вишах.
З 1938 до 1953 року «Короткий курс» видавався 301 раз у кількості 42 816 тисяч примірників 67 мовами. Після смерті Сталіна книгу було переопрацьовано й вона видавалась під назвою «Короткий курс історії КПРС».
Зміст
Зміст
- Вступ
- Глава I. Боротьба за створення соціал-демократичної робітничої партії в Росії (1883—1901 роки)
- Скасування кріпосного права і розвиток промислового капіталізму в Росії. Поява сучасного промислового пролетаріату. Перші кроки робітничого руху.
- Народництво і марксизм в Росії. Плеханов і його група «Звільнення праці». Боротьба Плеханова з народництвом. Поширення марксизму в Росії.
- Початок революційної діяльності Леніна. Петербурзький «Союз боротьби за звільнення робочого класу».
- Боротьба Леніна проти народництва і «легального марксизму». Ленінська ідея союзу робочого класу й селянства. I з’їзд Російської соціал-демократичної робочої партії.
- Боротьба Леніна з «економізмом». Поява ленінської газети «Іскра».
- Короткі висновки.
- Глава II. Утворення Російської соціал-демократичної робочої партії. Поява всередині партії фракцій більшовиків та меншовиків (1901—1904 роки)
- Підйом революційного руху в Росії у 1901—1904 роках.
- Ленінський план побудови марксистської партії. Опортунізм «економістів». Боротьба «Іскри» за ленінський план. Книга Леніна «Що робити?». Ідеологічні основи марксистської партії.
- II з’їзд Російської соціал-демократичної робітничої партії. Прийняття програми та статуту і створення єдиної партії. Розбіжності на з’їзді та поява двох течій в партії: більшовицької та меншовицької.
- Розкольницькі дії меншовицьких лідерів і загострення боротьби всередині партії після II з’їзду. Опортунізм меншовиків. Книга Леніна «Крок вперед, два кроки назад». Організаційні основи марксистської партії.
- Короткі висновки.
- Глава III. Меншовики та більшовики часів російсько-японської війни та першої російської революції (1904-1907 роки)
- Російсько-японська війна. Подальший підйом революційного руху в Росії. Страйки в Петербурзі. Демонстрація робітників біля Зимового палацу 9 січня 1905 року. Розстріл демонстрації. Початок революції.
- Політичні страйки та демонстрації робітників. Зростання революційного руху селян. Повстання на броненосці «Потьомкін».
- Тактичні суперечності між більшовиками та меншовиками. III з’їзд партії. Книга Леніна «Дві тактики соціал-демократії у демократичній революції». Тактичні основи марксистської партії.
- Подальший підйом революції. Всеросійський політичний страйк у жовтні 1905 року. Відступ царизму. Царський маніфест. Поява Рад робітничих депутатів.
- Грудневе збройне повстання. Поразка повстання. Відступ революції. Перша Державна дума. IV (об’єднувальний) з’їзд партії.
- Розгін I Державної думи. Скликання II Державної думи. V з’їзд партії. Розгін II Державної думи. Причини поразки першої російської революції.
- Короткі висновки.
- Глава IV. Меншовики й більшовики у період столипінської реакції. Оформлення більшовиків у самостійну марксистську партію (1908—1912 роки)
- Столипінська реакція. Занепад в опозиційних шарах інтелігенції. Перехід частини партійної інтелігенції до табору ворогів марксизму і спроби ревізії теорії марксизму. Відповідь Леніна ревізіоністам в його книзі «Матеріалізм та емпіріокритицизм» і захист теоретичних основ марксистської партії.
- Про діалектичний та історичний матеріалізм.
- Більшовики й меншовики за часів столипінської реакції. Боротьба більшовиків проти ліквідаторів та «одзовістів».
- Боротьба більшовиків проти троцькізму. Серпневий антипартійний блок.
- Празька партійна конференція 1912 року. Оформлення більшовиків у самостійну марксистську партію.
- Короткі висновки.
- Глава V. Партія більшовиків у роки підйому робітничого руху перед першою імперіалістичною війною (1912—1914 роки)
- Підйом революційного руху в 1912—1914 роках.
- Більшовицька газета «Правда». Більшовицька фракція у IV Державній думі.
- Перемога більшовиків у легальних організаціях. Подальше зростання революційного руху. Канун імперіалістичної війни.
- Короткі висновки.
- Глава VI. Партія більшовиків у період імперіалістичної війни. Друга революція в Росії (1914 — березень 1917)
- Виникнення і причини імперіалістичної війни.
- Перехід партій II Інтернаціоналу на бік своїх імперіалістичних урядів. Розпад II Інтернаціоналу на окремі соціал-шовіністичні партії.
- Теорія й тактика більшовицької партії з питань війни, миру та революції.
- Поразка царських військ на фронті. Господарська розруха. Криза царизму.
- Лютнева революція. Падіння царизму. Утворення Ради робітничих і солдатських депутатів. Утворення Тимчасового уряду. Двовладдя.
- Короткі висновки.
- Глава VII. Партія більшовиків у період підготовки і проведення Жовтневої соціалістичної революції (квітень 1917 — 1918)
- Обстановка в країні після лютневої революції. Вихід партій з підпілля й перехід до відкритої політичної роботи. Приїзд Леніна в Петроград. Квітневі тези Леніна. Установка партії на перехід до соціалістичної революції.
- Початок кризи Тимчасового уряду. Квітнева конференція більшовицької партії.
- Успіхи більшовицької партії в столиці. Невдалий наступ військ Тимчасового уряду на фронті. Придушення липневої демонстрації робітників і солдат.
- Курс партії більшовиків на підготовку збройного повстання. VI з’їзд партії.
- Змова генерала Корнилова проти революції. Розгром змови. Перехід Рад у Петрограді й Москві на бік більшовиків.
- Жовтневе повстання в Петрограді й арешт Тимчасового уряду. II з'їзд Рад й утворення Радянського уряду. Декрети II з’їзду Рад про мир, про землю. Перемога соціалістичної революції. Причини перемоги соціалістичної революції.
- Боротьба більшовицької партії за зміцнення Радянської влади. Брестський мир. VII з’їзд партії.
- Ленінський план приступу до соціалістичного будівництва. Комбіди та приборкання куркульства. Заколот «лівих» есерів і його придушення. V з’їзд Рад і прийняття Конституції РРФСР.
- Короткі висновки.
- Глава VIII. Партія більшовиків у період іноземної військової інтервенції та громадянської війни (1918—1920 роки)
- Початок іноземної військової інтервенції. Перший період громадянської війни.
- Військова поразка Німеччини. Революція в Німеччині. Утворення III Інтернаціоналу. VIII з’їзд партії.
- Посилення інтервенції. Блокада Радянської країни. Похід Колчака і його розгром. Похід Денікіна і його розгром. Тримісячна передишка. IX з’їзд партії.
- Напад польських панів на Радянську країну. Вилазка генерала Врангеля. Провал польського плану. Розгром Врангеля. Кінець інтервенції.
- Як і чому перемогла Радянська країна об’єднані сили англо-франко-японо-польської інтервенції та буржуазно-поміщицько-білогвардійської контрреволюції в Росії?
- Короткі висновки.
- Глава IX. Партія більшовиків у період переходу на мирну роботу з відновлення народного господарства (1921—1925 роки)
- Радянська країна після ліквідації інтервенції та громадянської війни. Труднощі відновлювального періоду.
- Дискусія в партії щодо профспілок. Х з’їзд партії. Поразка опозиції. Перехід до нової економічної політики (неп).
- Перші підсумки непу. XI з’їзд партії. Утворення Союзу РСР. Хвороба Леніна. Кооперативний план Леніна. XII з’їзд партії.
- Боротьба із труднощами відновлення народного господарства. Посилення активності троцькістів у зв’язку з хворобою Леніна. Нова дискусія в партії. Поразка троцькістів. Смерть Леніна. Ленінський заклик. XIII з’їзд партії.
- Радянський Союз до кінця відновлювального періоду. Питання про соціалістичне будівництво й перемогу соціалізму в нашій країні. «Нова опозиція» Зинов’єва- Каменєва. XIV з’їзд партії. Курс на соціалістичну індустріалізацію країни.
- Короткі висновки.
- Глава X. Партія більшовиків у боротьбі за соціалістичну індустріалізацію країни (1926-1929 роки)
- Труднощі у період соціалістичної індустріалізації й боротьба з ними. Утворення троцькістсько-зинов’євського антипартійного блоку. Антирадянські виступи блоку. Поразка блоку.
- Успіхи соціалістичної індустріалізації. Відставання сільського господарства. XV з’їзд партії. Курс на колективізацію сільського господарства. Розгром троцкістсько-зинов’євського блоку. Політичне дворушництво.
- Наступ проти куркульства. Бухаринсько-риковська антипартійна група. Прийняття першої п’ятирічки. Соціалістичне змагання. Початок масового колгоспного руху.
- Короткі висновки.
- Глава XI. Партія більшовиків у боротьбі за колективізацію сільського господарства (1930-1934)
- Міжнародна обстановка у 1930—1934 роках. Економічна криза в капіталістичних країнах. Захоплення Японією Маньчжурії. Прихід фашистів до влади в Німеччині. Два осередки війни.
- Від політики обмеження куркульських елементів до політики ліквідації куркульства як класу. Боротьба з викривляннями політики партії в колгоспному русі. Наступ проти капіталістичних елементів на всьому фронті. XVI з'їзд партії. *# Установка на реконструкцію всіх галузей народного господарства. Роль техніки. Подальше зростання колгоспного руху. Політвідділи при машинно-тракторних станціях. Підсумки виконання п’ятирічки за чотири роки. Перемога соціалізму на всьому фронті. XVII з'їзд партії.
- Переродження бухаринців на політичних дворушників. Переродження троцькістських дворушників на білогвардійську банду убивць та шпигунів. Злодійське убивство С. М. Кірова. Заходи партії з посилення пильності більшовиків.
- Короткі висновки.
- Глава XII. Партія більшовиків у боротьбі за завершення будівництва соціалістичного суспільства і проведення нової Конституції (1935-1937 роки)
- Міжнародна обстановка у 1935—1937 роках. Тимчасове пом’якшення економічної кризи. Початок нової економічної кризи. Захоплення Італією Абісинії. Німецько-італійська інтервенція в Іспанії. Вторгнення Японії до Центрального Китаю. Початок другої імперіалістичної війни.
- Подальший підйом промисловості й сільського господарства в СРСР. Дострокове виконання другої п’ятирічки. Реконструкція сільського господарського й завершення колективізації. Значення кадрів. Стахановський рух. Підйом народного статку. Підйом народної культури. Сила радянської революції.
- VIII з'їзд Рад. Прийняття нової Конституції СРСР.
- Ліквідація решток бухаринсько-троцькістських шпигунів, шкідників, зрадників батьківщини. Підготовка до виборів до Верховна Рада СРСР. Курс партії на розгорнуту внутрішньопартійну демократію. Вибори до Верховної Ради СРСР.
- Заключення
Оцінки
- «Ця дивовижна праця, створена ЦК ВКП(б) за особистої участі товариша Сталіна, є скарбницею марксистсько-ленінської науки, найгострішою зброєю оволодіння більшовизмом. Короткий курс історії ВКП(б) для робітників науково-історичного фронту слугує неоціненним посібником. Він навчає тому, як слід створювати історичні праці, гідні великої Сталінської доби»[1].
- «У цій книзі сказано головне про найважливіші події всесвітньої історії кінця XIX й перших десятиліть XX століття. Для нас, істориків, каже академік Греков, сталінська праця — найвищий зразок суворо наукового і пристрасно партійного історичного досліджння»[2].
- Доктор історичних наук Георгій Мирський: «Брехні-то було повно, починаючи зі знаменитої книги. Короткий курс від першого до останнього рядка взагалі суцільна брехня».[3].
Див. також
- Червона книжечка
- Марксизм-ленінізм
Література
- История Всесоюзной коммунистической партії (большевиков). Краткий курс / Под ред. Комиссії ЦК ВКП(б). — М., 1938.
- Avrich P. The Short Course and Soviet Historiography // Political Science Quarterly. — 1960. — Vol.75(4). — P.539 — 553.
- Маслов. Краткий курс исторії ВКП(б) — энциклопедия и идеология сталинизма и постсталинизма: 1938–1988 гг. // Советская историография. — М., 1996.
- Гловиньский М. «Не пускать прошлого на самотек»: «Краткий курс ВКП(б)» как мифическое сказание / Вступ. заметка и примеч. В.Щукина; пер. с польск. К.Душенко // Новое литературное обозрение. — 1996. — № 22. — С.142 — 160.
- Гусева А. В. «Краткий курс исторії ВКП(б)»: история создания и воздействие на общественное сознание: Автореф. дис. … канд.ист.наук. — М., 2003
Посилання
Примітки
- Шилов. Керівництво з публікації документів XIX ст. й початку XX ст. :: Електронне періодичне видання «Відкритий текст»
- http://www.ras.ru/FStorage/download.aspx?id=2eb28de7-7fc0-4908-81f2-86f72eeb3df9 с. 31
- Передача 2012 від 13.07.2012 20:07 на радіо «Эхо Москвы»
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.