Коротун Ігор Миколайович

Ігор Миколайович народився 1 лютого 1936 року в м. Харкові. В 1958 р. закінчив з відзнакою географічний факультет Харківського університету. Своєму захопленню географією та дослідницьким альпінізмом особливо завдячує доценту М. А. Демченку. Працював вчителем географії Любитівської середньої школи Ковельського району Волинської області, пізніше — завідувачем дитячого будинку та директором Волинської обласної туристської станції. Навчався заочно в аспірантурі при кафедрі геоморфології Львівського університету (його наставником був професор П. М. Цись). Свою педагогічну та наукову діяльність з 1968 р. він продовжує старшим викладачем кафедри фізичної та регіональної географії Харківського університету. Підсумком експедиційно-дослідницької роботи з вивчення льодовиків гірського Кавказу був захист кандидатської дисертації по гляціології в 1970 р.

Починаючи з 1970 р., працював в Українському інституті інженерів водного господарства (пізніше — Українська державна академія водного господарства, а згодом — Рівненський державний технічний університет, зараз — Національний університет водного господарства та природокористування); у 1970—1972 рр. — заступник декана гідромеліоративного факультету, у 1972—1981 рр. — декан факультету проектування і будівництва гідромеліоративних споруд, з 1981 до 1990 рр. — доцент, з 1990 р. — професор кафедри гідрології і гідрогеології (зараз — кафедра водогосподарської екології, гідрології та природокористування). Доклав багато зусиль для становлення спеціальностей інженер-гідромеліоратор, інженер-економіст.

З 1974 р. І. М. Коротун очолював Рівненський відділ Українського географічного товариства, обраний почесним членом цього товариства. Він плідно працював над розвитком географічної науки в усіх ланках освітянських закладів.

Ігор Миколайович зробив значний внесок у розбудову незалежної України. В березні 1990 р. його обрано депутатом Рівненської обласної Ради народних депутатів, де обіймав посаду голови екологічної комісії. З серпня 1992 р. по листопад 1995 р. — заступник голови Рівненської обласної Ради народних депутатів, а пізніше — заступник голови Рівненської обласної державної адміністрації з виконавчої роботи. Його внесок у підготовку спеціалістів вищої кваліфікації для народного господарства багаторазово відзначався урядовими нагородами, зокрема Знаком «Відмінник Народної Освіти УРСР», орденом «Знак Пошани». Серед учнів Ігоря Миколайовича — С. Остапчук, Б. Клімчук — голова Волинської обласної державної адміністрації і вірний друг на все життя. У 1995 р. Ігор Миколайович був обраний членом-кореспондентом Української екологічної академії наук.

Дружина — Людмила Костянтинівна Коротун, син — Сергій, з якими у співавторстві написав чимало праць.

• Почесні грамоти Міністерства освіти України, Міністерства освіти СРСР, Рівненського облвиконкому (1961—1998 — 25)
• Знак «Відмінник народної освіти УРСР» (1964)
• Орден «Знак Пошани» (1976)
• Медаль «Ветеран праці СРСР» (1988)
• Знак «Отличник Народного Просвящения СССР» (1978)

Ігор Миколайович став одним із фундаторів меліоративної географії та геоморфології, вирізнявся енциклопедичними знаннями і неабиякою працездатністю. Про це свідчать 11 монографій та посібників, понад 200 наукових праць.

• Пам'яті І.М.Коротуна. kushniruk.at.ua. Кушнірук Ю.С.