Корпускулярне випромінювання

Корпускулярне випромінювання — потік елементарних частинок із масою спокою, відмінною від нуля, що утворюється при радіоактивному розпаді, ядерних перетвореннях, або генеруються на прискорювачах[1].

До цього типу випромінювання відносять потоки електрично заряджених елементарних частинок (електронів, протонів), ядер різних хімічних елементів (гелію, кисню тощо), а також нейтронів — електрично нейтральних частинок.

Корпускулярне випромінювання (протони, альфа-частинки, іони гелію, ядра важчих елементів, а також електрони) поглинається здебільшого у верхніх шарах атмосфери[2].

Деякі види корпускулярного випромінювання застосовуються у променевій терапії і радіоізотопній діагностиці[3].

Див. також

Примітки
  1. Радіаційна гігієна
  2. Є. П. Школьний. Інсоляція // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
  3. Корпускулярне випромінювання

Джерела
  • Вибрані лекції з курсу «Радіаційна біофізика» для магістрів кафедри біофізики Навчально-наукового центру «Інститут біології» Київського національного університету імені Тараса Шевченка: навч.-метод. розроб. / упорядн. К.І. Богуцька, Ю.І. Прилуцький, Ю.П. Скляров. — Київ : Поліграфічна дільниця Інституту металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України, 2012. — 88 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.