Корсакас Костас

Закінчив гімназію в Йонішкісі (1925), в 1928 році — сьомий клас гімназії в Шяуляй. За статті в підпільній пресі був засуджений до чотирьох років ув'язнення; в ув'язненні провів 1928-1930 роки. Був помилуваний президентом Антанасом Сметоном завдяки проханню, під яким зібрали підписи його друзі.

У 1931-1936 роках слухачем відвідував літературні курси в Каунаському Університеті Вітаутаса Великого.

У 1940-1941 роках директор Державного видавництва. Під час Другої світової війни керував бюро литовсько-совєцьких письменників в Москві. У 1944-1945 роках голова правління Спілки письменників Литви. З 1944 року професор кафедри литовської літератури Вільнюського університету, в 1944-1956 роках декан історико-філологічного факультету Вільнюського університету. З 1946 року директор Інституту литовської мови і літератури Академії Наук Литовської РСР.

Був депутатом (1947-1963), заступником голови (1959-1963) Верховної Ради Литовської РСР.

У пресі дебютував в 1925 (використовував псевдонім Йонас Радвілас, Jonas Radžvilas). Один з ідеологів та активних співробітників авангардистського лівого журналу «Трячас фронтас» («Третій фронт»; 1930-1931) — органу третьефронтовців. У 1933-1941 фактичний редактор журналу «Kultūra» («Культура»).

Писав вірші громадського змісту. Видав кілька збірок віршів — «Kovos įstatymas» («Закон боротьби», 1943), «Paukščiai grįžta» («Птахи повертаються», 1945), «Pjūtis» (1969), «Lapkritys» (1979).

Автор збірок літерутурно-критичних та історико-літературних статей «Straipsniai apie literatūrą» («Статті про літературу», 1932), «Kritika» («Критика», 1936), «Rašytojai ir knygos» («Письменники і книги», 1940), «Проти вічного ворога» (1945), «Literatūra ir kritika» («Література і критика», 1949), «Literatūrų draugystė» («Дружба літератур», 1962).

• Пятраускене В., Убекайте А. Костас Корсакас. Указатель литературы. Вильнюс, 1979.
• Korsakas, Kostas(лит.)