Корсунський ґебіт
Ко́рсунський ґебі́т, окру́га Ко́рсунь (нім. Kreisgebiet Korssun) — адміністративно-територіальна одиниця Генеральної округи Київ Райхскомісаріату Україна протягом німецької окупації Української РСР під час Німецько-радянської війни. Адміністративним центром ґебіту було місто Корсунь.
Kreisgebiet Korssun Корсунський ґебіт |
|
---|---|
Держава | Німецька імперія |
Райхскомісаріат | Україна |
Генеральна округа | Київ |
Уряд | |
- Ґебітскомісар | Лорман[1] |
Населення (1943) | |
- Усього | 239,029 |
Джерело: territorial.de |
Ґебіт утворено 20 жовтня 1941 року на території нинішньої Київської та Черкаської областей[2]. Поділявся на 5 районів (нім. Rayons). Існував до взяття Корсуня радянськими військами 14 лютого 1944 року[3]. Охоплював територію п’ятьох районів тодішньої Київської області: Богуславського, Канівського, Корсунського, Лисянського і Миронівського та, відповідно, поділявся на п’ять районів: Богуслав (Rayon Boguslaw), Канів (Rayon Kanew), Корсунь (Rayon Korssun), Лисянка (Rayon Lysianka) і Миронівка (Rayon Mironowka)[2], межі яких збігалися з тогочасним радянським адміністративним поділом. При цьому зберігалася структура адміністративних і господарських органів УРСР. Всі керівні посади в ґебіті обіймали німці, головним чином з числа тих, що не підлягали мобілізації до вермахту. Лише старостами районів і сіл призначали лояльних до окупантів місцевих жителів або фольксдойчів.