Корчівська волость

Колківська волость (Корчівська) — історична адміністративно-територіальна одиниця Старокостянтинівського повіту Волинської губернії з центром у селі Колки.

Колківська волость
Центр Колки
Площа 11 614 (1886)
Населення 5756 осіб (1886)
Густота 45.4 осіб / км²

Станом на 1886 рік складалася з 10 поселень, 11 сільських громад. Населення 5756 осіб (2839 чоловічої статі та 2917 — жіночої), 663 дворових господарства[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 53654313
Приватної власності 54194086
Казенної власності 421
Іншої власності 406260
Загалом 116148659

Поселення волості:

  • Колки — колишнє власницьке село за 45 верст від повітового міста, 655 осіб, 84 двори, православна церква, училище, школа, аптека, постоялий будинок, 3 вітряних млини. За 5 верст — поташний завод. За 6½ верст — черепичний завод.
  • Борщівка — колишнє власницьке село, 348 осіб, 115 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний і вітряний млини.
  • Василівка — колишнє власницьке село, 286 осіб, 39 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний і вітряний млини.
  • Великий Лазучин — колишнє власницьке село, 419 осіб, 54 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний і вітряний млини.
  • Заруддя — колишнє власницьке село, 342 особи, 45 дворів, 2 постоялих будинки, водяний млин.
  • Корчівка — колишнє власницьке село, 730 осіб, 92 двори, православна церква, школа, 2 вітряних млини.
  • Лютарівка — колишнє державне село, 494 особи, 84 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, вітряний млин.
  • Олійники — колишнє власницьке село, 617 осіб, 86 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, вітряний млин.
  • Ординці — колишнє власницьке село, 602 особи, 66 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний і 3 вітряних млини.
  • Строки — колишнє власницьке село, 507 осіб, 66 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок й водяний млин.

У 1900-1913 роках складалася з містечка та 14 поселень, 13 сільських громад.

Станом на 1900 населення зросло до 10 520 осіб, 1778 дворових господарства, волосним старшиною був Гнат Габельчук[2].

Станом на 1913 населення зросло до 12 297 осіб, 2102 дворових господарства, волосним старшиною був Ф. Оцапюк[3].

Джерела

Посилання

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Памятная книжка Волынской губерніи на 1901 годѣ. Изданіе Волынскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Житомір. Волынская Губернская Типографія. 1900, (стор.IV-34)
  3. рос. дореф. Памятная книжка Волынской губерніи на 1913 годѣ. Изданіе Волынскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Житомір. Волынская Губернская Типографія. 1913, (стор.III-146)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.