Корчівська волость

Колківська волость (Корчівська) — історична адміністративно-територіальна одиниця Старокостянтинівського повіту Волинської губернії з центром у селі Колки.

Станом на 1886 рік складалася з 10 поселень, 11 сільських громад. Населення — 5756 осіб (2839 чоловічої статі та 2917 — жіночої), 663 дворових господарства[1].

Поселення волості:

• Колки — колишнє власницьке село за 45 верст від повітового міста, 655 осіб, 84 двори, православна церква, училище, школа, аптека, постоялий будинок, 3 вітряних млини. За 5 верст — поташний завод. За 6½ верст — черепичний завод.
• Борщівка — колишнє власницьке село, 348 осіб, 115 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний і вітряний млини.
• Василівка — колишнє власницьке село, 286 осіб, 39 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний і вітряний млини.
• Великий Лазучин — колишнє власницьке село, 419 осіб, 54 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний і вітряний млини.
• Заруддя — колишнє власницьке село, 342 особи, 45 дворів, 2 постоялих будинки, водяний млин.
• Корчівка — колишнє власницьке село, 730 осіб, 92 двори, православна церква, школа, 2 вітряних млини.
• Лютарівка — колишнє державне село, 494 особи, 84 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, вітряний млин.
• Олійники — колишнє власницьке село, 617 осіб, 86 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, вітряний млин.
• Ординці — колишнє власницьке село, 602 особи, 66 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний і 3 вітряних млини.
• Строки — колишнє власницьке село, 507 осіб, 66 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок й водяний млин.

У 1900-1913 роках складалася з містечка та 14 поселень, 13 сільських громад.

Станом на 1900 населення зросло до 10 520 осіб, 1778 дворових господарства, волосним старшиною був Гнат Габельчук[2].

Станом на 1913 населення зросло до 12 297 осіб, 2102 дворових господарства, волосним старшиною був Ф. Оцапюк[3].