Космічний симулятор (жанр)

Космічний симуля́тор — жанр відеоігор, що відтворюють із різним ступенем реалістичності керування космічним кораблем.

Сцена битви у MMORPG-космічному симуляторі EVE Online

Жанр ігрових космічних симуляторів поділяється на кілька піджанрів: симулятори польоту в космосі, в яких акцент ставиться на реалістичному керуванні космічним кораблем; бойові, головним елементом яких є космічні битви; а також торгові, де в центрі уваги знаходиться, насамперед, економічний елемент ігрового світу (торгівля та піратство). Також космічні симулятори класифікуються за ступенем реалізму та свободи дій гравця.

Є думка, що цей колись популярний жанр відеоігор з початку 2000-х років занепадає[1][2][3].

Симулятори космічного корабля

Симулюють політ на справжньому чи збудованому на основі сучасних технологій космічному кораблі з максимально наближеними до реальності фізичною моделлю та керуванням. Представлені такими іграми, як Orbiter, Space Shuttle Simulator і Microsoft Space Simulator. Окрім керування космічним кораблем деякі ігри цього піджанру (Kerbal Space Program, Project Moonwalk) симулюють й інші елементи космонавтики, такі як побудова та запуск корабля.

Симулятори космічних битв

Найпоширеніші представники жанру. Ведуть своє походження ще з гральних автоматів. У цих іграх симулюються, насамперед, яскраві космічні битви, які набули популярності завдяки таким фантастичним творам, як «Зоряні війни», «Зоряний шлях», «Вавилон 5» та багатьом іншим.

Аркадні

Фізична модель у таких іграх зазвичай зовсім не відповідає реальній фізиці космічного апарату, вона набагато ближча до фізики аркадних авіасимуляторів. Найхарактерніша її особливість полягає в тому, що, попри те, що дія відбувається в космосі, апарат поводить себе ніби за наявності зовнішнього середовища, що забезпечує суттєвий опір:

  • політ по інерції неможливий: апарат із вимкненим двигуном за короткий час зупиняється;
  • швидкість прямо пропорційна потужності двигуна — при заданому положенні «ручки газу» апарат рухається з конкретною швидкістю;
  • при повороті апарату змінюється напрям його руху.

Таким чином, у цілому апарат поводиться подібно до реактивного літака в умовах однорідної щільної атмосфери та за відсутності гравітації.

Основним і, зазвичай, єдиним елементом таких ігор є космічні битви.

Приклади ігор
  • Star Wars: X-Wing
  • Star Wars: Tie-Fighter
  • Freelancer
  • Wing Commander
  • Descent: FreeSpace
  • X: Beyond the Frontier

Реалістичні

В іграх цього жанру реалізовано багато елементів ньютонівської фізики. Характерною особливістю є порівняно вища складність керування, у зв'язку з чим гравцеві-початківцю доводиться активно користуватись автопілотом і системами допомоги, оскільки для засвоєння керування кораблем потрібний деякий час. На відміну від аркадних симуляторів, фізика польоту дозволяє, наприклад, скористатися інерцією й обертатися навколо своєї осі в будь-якому напрямку без зміни напрямку та швидкості руху.

Приклади ігор
  • Frontier: Elite 2, Frontier: First Encounters і Elite: Dangerous — гра містить режим із вимкненими контр-двигунами, призначеними для стабілізації корабля
  • Independence War 1 і 2
  • Babylon 5: I've Found Her
  • Homeplanet
  • Evochron Mercenary
  • Kerbal Space Program
  • Spaceflight Simulator

Коридорні

«Коридорні» симулятори є сумішшю жанрів космічного симулятора та 3D-шутера. Результатом такого змішування є 3D-шутер, у якому гравцеві надано властиві космічним симуляторам шість ступенів вільності переміщення. Класикою такого піджанру є серія ігор Descent, у яких гравець літає та б'ється в просторих шахтах всередині різних космічних об'єктів Сонячної системи.

Приклади ігор
  • Descent
  • Forsaken

Тактичні симулятори

Найпомітнішим представником цього жанру є Star Trek: Bridge Commander, у якому гра ведеться від імені капітана великого корабля. Керування в таких іграх відбувається з виглядом від першої особи шляхом віддавання наказів старшим офіцерам, які перебувають у капітанській рубці. Існує також серія ігор Star Trek: Starfleet Command, де гравець керує великими кораблями, але тільки у двох вимірах.

Приклади ігор
  • Star Trek: Klingon Academy
  • Star Trek: Starfleet Academy
  • Star Trek: Bridge Commander
  • Battlecruiser 3000AD
  • серія Star Trek: Starfleet Command

Свобода у космічних симуляторах

За ступенями вільності дії космічні симулятори поділяють на кампанії і «відкриті всесвіти» (англ. open universe), а також симулятори з елементами стратегії.

Кампанії

Як правило, такі ігри є військовими кампаніями — частинами глобального конфлікту, що складаються з лінійної (інколи розгалуженої) послідовності окремих місій, по мірі проходження яких розгортається сюжет. Гравець зазвичай виступає в ролі одного з пілотів ескадрильї, що базується на космічній станції або авіаносці. Характерним представником цього жанру є основна серія Wing Commander.

Приклади ігор
  • Star Wars: X-Wing
  • Star Wars: Tie-Fighter
  • Wing Commander
  • Descent: FreeSpace
  • Starlancer
  • Завтра війна
  • Homeplanet

Відкритий всесвіт

Ігри цього піджанру симулюють ціле міжпланетне суспільство зі своїми економічними й політичними взаємозв'язками. Свобода пересування в ігровому світі обмежена лише сюжетом. При цьому геймплей містить елементи рольових і пригодницьких ігор: гравець може самостійно брати різні завдання, покращувати свій корабель і будувати відносини з наявними у грі різними й, нерідко, ворогуючими політичними групуваннями.

Класикою цього піджанру є гра Elite. Серед серії Wing Commander до таких ігор належить Wing Commander: Privateer. Як правило, «відкритий всесвіт» притаманний торговим симуляторам, у яких, окрім основного сюжету (якщо він є), гравець може займатися як торгівлею, так і піратством.

Приклади ігор
  • Elite (гра)
  • Wing Commander: Privateer
  • Паркан: Хроніка Імперії
  • X (серія ігор)
  • Freelancer
  • Darkstar One
MMORPG
  • Casus Belli (гра)
  • Eve online
  • Jumpgate: The Reconstruction Initiative
  • Battlestar Galactica Online

З елементами стратегії

В іграх цього піджанру наявні властиві космічним глобальним стратегіям моменти, такі як будівництво на планетах, проектування і будівництво кораблів, а також проведення науково-дослідних робіт. При цьому гравець може безпосередньо брати участь у космічних битвах, керуючи одним з кораблів свого флоту. Найяскравішим прикладом таких ігор є Wing Commander: Armada.

У космічних симуляторах з елементами стратегій зазвичай планування майбутніх бойових дій (та будівництво) — тобто власне стратегічна частина гри — відбувається у покроковому режимі як у X-COM: Interceptor, але може відбуватись і у реальному часі, який можна як прискорювати, так і сповільнювати, як у X-COM: Interceptor.

Приклади ігор
  • Starlord
  • Wing Commander: Armada
  • X-COM: Interceptor
  • Star Wars: Battlefront II — космічні бої в режимі «Завоювання Галактики» (англ. Galactic Conquest)

Див. також

Примітки
  1. Space Interceptor: Project Freedom (HTML) (англ.). MyGamer. 9 листопада 2004. Архів оригіналу за 14 квітня 2005. Процитовано 19 лютого 2009.
  2. Weise, Matt (28 травня 2003). Freelancer (HTML) (англ.). GameCritics. Архів оригіналу за 26 червня 2012. Процитовано 19 лютого 2009.
  3. Wen, Howard (12 лютого 2008). What Happened To The Last Starfighters? (англ.). The Escapist. Архів оригіналу за 25 лютого 2009. Процитовано 19 лютого 2009.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.